Сьогодні багато людей відвідують церкву, і особливо це помітно в свята Великодня, Різдва чи Водохреща. Однак не кожен з тих, хто часто буває на богослужіннях, знає порядок таїнства сповіді. Найчастіше людина, вперше стикаючись з цим обрядом, перебуває у повній розгубленості: що говорити, як себе вести, що вважається гріхом, а що ні? До того ж, зіткнувшись з необхідністю перерахування своїх помилок, багато хто не знають з чого починати, відчувають ніяковість перед священиком, так як не у всіх сокровенних таємниць можуть зізнатися. Ці та багато інших питань потребують роз’яснення та осмислення, тому що, приходячи на сповідь, необхідно розуміти: яка мета і сенс покаяння.
Про цілі сповіді
У цьому світі немає абсолютно безгрішних людей: всі ми, так чи інакше, здійснюємо дії виходячи з наших інтересів, часто не зовсім благочестивих з точки зору моралі. Приходячи в церкву, ми присутні на богослужінні, виконуємо встановлені правилами ритуали, навіть сповідаємося. Вийшовши з храму, деякий час перебуваємо під враженням тих обіцянок, які дали собі, стоячи перед образом Спасителя. А потім у штовханині буднів все повертається на круги своя до наступного богослужіння. Це – реальність для багатьох людей в сучасному світі.
Найчастіше людина починає регулярно відвідувати храм і цікавитися життям душі тоді, коли з ним або його близькими трапляється нещастя. Погано це чи добре – мова не про це, а про те, що наше тіло є храмом душі. І вона потребує уваги і турботи, в тому числі і в очищенні, що і відбувається при покаянні в основних гріхах на сповіді.
