Причини введення обмежень
Валютні обмеження – це своєрідні вимушені заходи з боку держави, спрямовані на подолання мінусового сальдо платіжного балансу стану країни, стабілізацію експортно-імпортних відносин, підтримку національної валюти. Інструментами у досягненні цих цілей може стати комплекс заходів щодо скорочення обсягів платежів та збільшення надходжень, зосередження ресурсів в апараті державної влади для вирішення стратегічно важливих державних завдань.
Історичний підтекст
Історично правила щодо обмеження маніпуляцій з коштами, золотом і різними іншими валютними цінностями завжди впроваджувалися апаратом державної влади та головними адміністративними органами як в адміністративному, так і на законодавчому рівні. В основі їх прагнень скрізь і всюди була мета стабілізації та ефективності проведення міжнародних розрахункових операцій. Це сприяло економічної стабільності всередині держави і ефективності зовнішньоекономічної діяльності.
У довгостроковій перспективі виснаження в процесі вжитку резервів коштів та золота закликає до запровадження валютних обмежень. Валютний контроль з боку державної влади здійснювався в капіталістичних країнах переважно в кризові періоди.
Такими обмеженнями прийнято називати регламентовані і впорядковані відносини між державою та суб’єктами господарської діяльності за допомогою грошей. Підкоряючись існуючим обмеженням, суб’єкти-експортери зобов’язані надавати великим комерційним банкам або уповноваженим органам державної влади отриману від проведених операцій виручку в іноземних банкнотах. Також з метою знизити витік капіталу вводяться певні обмеження з придбання іноземної валюти походження і золотих резервів, за вивезення активів у вигляді цінних паперів, за експортними операціями.
