Тривожний дитина: ознаки, характеристика, корекційна робота
Як визначити, що дитина тривожний?
В цілому, такий стан не є діагнозом. Спеціаліст, найімовірніше, не призначить лікування до тих пір, поки ситуація не загостриться. Однак якщо не вживати ніяких заходів, наслідки можуть стати плачевними.
Якщо батьки помітили, що дитина тривожний, не може сконцентруватися, потребує захисту батьків, бажано звернутися до лікаря, за рекомендаціями.
Як же визначити, що мова йде не просто про ситуативну нервозності, страху, а про серйозну проблему, що вимагає втручання?
Існує кілька виражених ознак тривожного дитини:
Істерична поведінка за розставання з близькими людьми. Спочатку може здаватися, що малюк болісно реагує виключно на розлуку з мамою, проте це не так. Тривожний дитина важко переносить відрив від будь-якого знайомого йому людини. Яскраво виражений приклад такої поведінки – відвідування дитячого садка на першому етапі.
Дитина постійно тримається за одного з батьків і різко реагує на спроби розлучити його. На перший погляд це нормально, оскільки так діти почувають себе захищеними. Але є і зворотна сторона. Без тілесного контакту з близькою людиною у малюка з’являється відчуття тривожності.
Відмова йти в навчально-виховний заклад. Деякі батьки думають, що це пов’язано з тим, що дітям просто не подобається вчитися, персонал або режим у школі чи садку. Але причиною може бути тривожність, яка, до речі, сильно гальмує процес навчання.
Порушення сну, які виражаються різними симптомами. Дитині сняться кошмари, він довго не може заснути. У запущених випадках у малюка спостерігається нетримання сечі. Найчастіше причини криються саме в психо-емоційному стані, який потребує негайного втручання.
Плач навіть по дрібницях. У таких випадках категорично забороняється називати дитину плаксою або іншими образливими словами. Справа тут в підвищеній тривожності, а погрозами і приниженнями проблему не вирішити.
Психосоматичні причини. У деяких випадках такі симптоми є ознакою тривожності дитини. Це можуть бути болі в животі, нестача повітря, втрата свідомості та інше. Найбільш вираженими вони бувають при знаходженні поруч з об’єктом тривоги.
Ступінь тяжкості визначається за кількістю та інтенсивністю проявів. Якщо зрідка з’являється тільки один з перерахованих ознак, серйозних побоювань немає, і при підтримці сім’ї дитина самостійно впорається з тривогою. Якщо ж занепокоєння проявляється декількома симптомами, вони інтенсивні та тривалі, необхідно втручання фахівця.
