Теорія Павлова: основні положення, принципи та значення

Фундаментальні властивості нервових процесів

Їх необхідно перелічити, перш ніж перейти до розгляду теорії темпераменту Павлова. Вчений присвятив багато часу вивченню вироблення умовних рефлексів, і йому вдалося встановити, що в даному процесі є певна індивідуальність. І її основою є певні властивості, а саме:

  • Сила порушення. Інакше кажучи, працездатність, витривалість нервової клітини. Проявляється в дотриманні нервовою системою сильного збудження, яке не завершується переходом в стан гальмування. До речі, обидва ці процесу – незалежні властивості НС.
  • Сила гальмування. В ній проявляється здатність нервової системи до вгасання і диференціювання.
  • Врівноваженість. Дана властивість визначає баланс процесів гальмування і збудження. Людини, наприклад, можна назвати фізіологічно неврівноваженим, коли сила одного з цих двох процесів більше іншого.
  • Рухливість. Нею визначається, наскільки швидко один нервовий процес переходить в інший. Рухливість є здатність змінювати поведінку залежно від зовнішніх умов. Протилежним процесом є інертність. Людину можна назвати інертним, якщо йому потрібно багато часу, щоб перейти з пасивного стану в активний.