Споконвіку століть
Вираз «від початку віків» є близьким до словосполучення «споконвіку». Значення обох фразеологізмів практично збігається. Схожою є і їх етимологія. Слово «споконвіку» – давньоруська, що утворилося від старослов’янської. Воно склалося з приставки «з» і кореня «конъ», минаючи іменник «покон», що дозволяє говорити про те, що його походження більш раннє, ніж у «споконвіку».
Але є й відмінність. У чому воно полягає? Воно полягає в тому, що «споконвіку» використовується в лексиці, притаманною релігійної традиції. Зазвичай його вживали щодо божества, коли підкреслювали його визначальність. Наприклад, у Євангелії від Матвія про Бога говориться про нього, як про сотворившем споконвіку чоловік і жінка. У Псалтирі йдеться про те, що престол Божий затверджено споконвіку, Бог – від століття.
Можна навести і приклади більш сучасного вживання фразеологізму, але також пов’язаного з церковною тематикою. Так, в одній з художніх книг є слова про те, що споконвіку на паперті місце належало жебраком.
