Цілком природно, що дуже часто користувачам комп’ютерів можуть знадобитися кошти управління дисками і розділами, оскільки навіть при покупці комп’ютера або ноутбука в магазині можна зіткнутися з ситуацією, коли на жорсткому диску присутній лише один системний розділ, в якому встановлена операційна система. А адже в разі порушення її роботи і перевстановлення важливі дані можуть бути легко знищені.
Так чи не простіше помістити їх у віртуальний розділ (логічний диск), який не торкнуться навіть у разі критичних збоїв і повторної інсталяції ОС? Для розбивки дисків можна використовувати і власні кошти Windows-систем, і програмні продукти від інших розробників. Розглянемо і ті і інші, виявивши їх основні переваги та недоліки.
Розбивка дисків на стадії інсталяції Windows
Інструменти самих Windows-систем не варто недооцінювати, оскільки навіть при відсутності під рукою необхідного ПО виконати всі необхідні операції можна і з їх допомогою. Не секрет, що при установці всіх останніх модифікацій системи інструменти для розбиття жорсткого диска на розділи присутні в самому інсталяторі.
На стадії вибору системного диска можна створити новий розділ, вказати необхідну його ємність та виконати форматування. Якщо в цей момент вінчестер вже розбитий на кілька розділів, їх можна видалити, а потім з нерозподіленого області, яка буде автоматично приєднана до основного диска, створити нові розділи. Питання лише в тому, яку архітектуру має инсталлируемая ОС, який загальний обсяг жорсткого диска і використовувана в майбутньому файлова система (модифікації з розрядністю 32 біта і файловими структурами FAT32 не працюють з дисками, що мають об’єм більше 2 Тб, і не дозволяють створювати більш чотирьох логічних розділів).
