І кінець, і початок
Таким чином, первісне значення «споконвіку» – «за звичаєм». Що стосується етимології іменника «покон», то воно утворене від дієслова «поконать», що означає «покінчити».
У цих слів той же корінь, що і слово «кінець», це праслов’янський корінь «конъ». Цікавим є той факт, що він об’єднує в собі відразу кілька значень, два з яких є прямо протилежними – це «кінець» і «початок».
На думку дослідників, це пов’язано з тим, що обидва вони асоціюються з такими поняттями, як «кордон», «межа», «межа». А також з тим, що кінець чого-то – це, як правило, початок чогось іншого і навпаки.
Інші значення
У кореня «конъ» це ще й «ряд», «порядок». Від нього, в числі іншого, відбулися:
- давньоруське «конъ» – «межа»;
- російське «кон» – «риса», «партія» (в іграх);
- українське «кін» – «кут»;
- чеське kon – «кінець», dokona – «повністю», «до кінця».
Корінь «конъ», ймовірно, має індоєвропейське походження. Його пов’язують з давньоіндійським прикметником kaninas, що означає «молодий», і грецьким kainos, що перекладається як «новий».
