Популярні відеохостинги сьогодні стали чи не основним постачальником контенту. На них сучасники дізнаються останні новини, знайомляться з детальними аналізами політичної і соціальної обстановки в країні, дивляться розважальні передачі. І майже в кожному ролику обов’язковий елемент – це дисклеймер, поступово входить у вітчизняний сленг. Що означає поняття, звідки з’явилося і в яких випадках застосовується? Відмінності юридичних систем часто разючі.
Заявлений інфантилізм
Оригінальний англійський термін – disclaimer, який перекладається трьома способами:
- відмова від права, зречення, відхилення претензій;
- зафіксований на папері відмова від відповідальності;
- застереження про випадковості (збігів).
Складається з двох частин іноземний дисклеймер. Це дієслово to claim, за яким ховається неприємне значення «пред’явити претензії», а також з приставки dis-, формулирующей заперечення. У російській мові з’явилася пряма запис транскрипції з наголосом на першу «е».
Спроба захиститися
На пострадянському просторі не завжди очевидний привід для появи подібного тексту. Мода прийшла з США, з іншомовних ресурсів. Потрібно розуміти, що таке дисклеймер для простих глядачів:
- невеликий анонс;
- попередження.
Автор відкриває завісу таємниці над особливостями ролика і рекомендує відмовитися від перегляду, якщо людина належить до «групи ризику». Так, сцени насильства не підходять для дітей, а натуралістичний контент і зовсім здатний завдати непоправної шкоди психіці дорослої.
Але є нюанс: в англо-саксонської системі обов’язковий дисклеймер – це дієвий спосіб вивести себе з-під адміністративної або кримінальної відповідальності. Хтось впізнав себе в персонажі скетчу? Але всі збіги випадкові, тому жодних відрахувань за право користування. Відвідувач парку атракціонів постраждав? Адміністрація не може відшкодувати витрати на лікування тих, хто порушував правила безпеки, про це є вказівка на квитку.
Безглуздий текст
Чому тоді російськомовні блогери перетворюють текстову вставку в самостійну жарт? Більшість країн Європи, включаючи Росію, використовують германо-романську право. За нього не має значення: це дисклеймер або гумористична напис – люди зобов’язані дотримуватися закону, а не створювати і виправдовувати можливості для його порушення.
За прикладом зверніться в будь гардероб, де вимагають залишати речі, але не бажають нічого компенсувати у разі крадіжки. І тикають в папірець з відповідною заявою. Таке незаконно, громадянин має право залишити пальто при собі або стягнути суму викраденого з закладу в судовому порядку.
