Слова формуються самим несподіваним чином, коли людині необхідний ємний термін для позначення чого-то нового. Одні приходять в якості запозичень з іноземних мов, інші обростають додатковими смислами в рамках жаргону. На їх фоні «пушити» – це дивовижне явище, що розпадається на два незалежних визначення. Як таке сталося? Підкажуть дослідження в традиційних словниках і на віртуальних полях бою.
Чим займалися на Русі?
Якщо наголос падає на букву «і», мова йде про первісний російською понятті. Фасмер простежив етимологію до «пух», за яким припустив оригінальну трактовку:
- дихання;
- подих.
Малося на увазі щось ніжне, легке, повітряне. Здатне колихатися навіть при мінімальному вітрі. Базова версія розпадається на два прочитання:
- розчесати або растеребить що-небудь так, щоб запушилось;
- розпускати, здіймати – про пір’я, вовни, волосся.
Приклади підкаже життя. У першому випадку мама, або брат можуть наїжачити зачіску, надаючи їй схожість з хмаркою. У другому ж наочною демонстрацією стане кішка: значення «пушити» застосовується до встав дибки волосся на спині і хвості. Тварина візуально стає більше і відлякує хижаків.
У розмовному форматі досліджуване слово вживають алегорично, як синонім «лаяти, сварити». Також існує спеціалізований термін для обробки шкури, при якій внутрішня сторона очищається, знаходить ворсистість.
