Ігор Комаров: біографія та фото

Комаров Ігор Анатолійович – російський державний діяч, промисловець, фінансист, управлінець, колишній президент “Автовазу” і “Роскосмосу”, представник Президента Російської Федерації в Приволзькому Федеральному окрузі, батько п’ятьох дітей.

Біографія Ігоря Комарова

Ігор з’явився 25 травня 1964 року в місті Енгельсі Саратовської області. З дитинства він був дуже спортивним, активно займався різними видами спорту, причому не без успіхів.

В 1981 році він вступив до Московського державного університету, який успішно закінчив у 1986 році. У ньому з дитинства переважала підприємницька жилка, він умів заводити корисні знайомства.

Кар’єра

Перша робота Ігоря Комарова – інженер НДІ проблем розвитку науки і техніки. Через рік він захотів спробувати себе у військовій індустрії і затримався там на п’ять років, проте ніяких даних, наскільки він там досяг успіху, немає.

У віці двадцяти семи років Комарів поступив на роботу в “Інкомбанк” на посаду заступника головбуха. Протекцію йому склав Євген Ясін, який є батьком його близької подруги-однокурсниці. Ігор чудово справлявся зі своїми обов’язками, старався, і його відзначили як гарного професіонала, що допомогло йому зробити різкий стрибок вгору по кар’єрних сходах.

У 1993 році Ігор Комаров став очолювати раду директорів “Лантабанка”. Через деякий час він перейшов на таку ж посаду в “Золотобанк”.

Через рік став заступником директора “Інкомбанку”, де він незабаром дослужився до віце-президента – теж непоганий стрибок. Кар’єра в цьому закладі особливо не склалася, так як банк провертав великі махінації і в кінці кінців збанкрутував. На щастя, сам Комарів ні в чому не замішаний.

Через деякий час Ігор Комаров став одним з керівників “Національного резервного банку”, який в свою чергу намагався зайнятися тим, щоб “реанімувати” “Інкомбанк”, на жаль, без особливих успіхів.

Дивіться також:  Культура повсякденності: опис, історія розвитку, згадка в літературі

З 2000 року Ігор Анатолійович став заступником голови правління Ощадбанку – найбільшого банку Російської Федерації.

Розвиток кар’єри

За десять із невеликим років Комарів зарекомендував себе як прекрасного керівника, організатора, який не втрачається в екстрених ситуаціях і чудово розбирається в справах.

У 2002 році Ігор Комаров перейшов в “Норнікель”, де швидко став заступником з фінансів. Він виявився дуже талановитим фінансистом, привернув увагу інших великих організацій, однією з яких стала корпорація “Ростехнології”. Голова цієї державної корпорації Сергій Чемезов запропонував йому стати радником керівника з фінансових питань.

У 2010 році Ігор Анатолійович очолив “АвтоВАЗ”. Це підприємство перебувало в дуже важкому положенні, мала купу боргів і практично нерозв’язних проблем. Тим не менш Ігор Комаров зумів представити програму, завдяки якій підприємство було врятовано. За це йому навіть хотіли поставити пам’ятник, але, як виявилося, це було жартом.

У 2013 році Ігор Анатолійович подав у відставку, щоб перейти до Федеральне космічне агентство і стати там заступником керівника. Через рік він очолив Об’єднану ракетно-космічну корпорацію, а ще прийшов Ігор Комаров в “Роскосмос”, ставши там генеральним директором

Там він став працювати разом зі своїм однокурсником Дмитром Рогозіним. “Роскосмос” в той час наздогнала низка невдач. Комаров запропонував антикризову програму: урізав складу менеджерів і багатьох інших працівників, скоротив витрати на дуже затратні, але при цьому не дуже потрібні проекти – з Місяцем і Марсом, виробництво падаючих “Протонів”. Заходи хоч і були хорошими, але навіть з їх допомогою врятувати російську космонавтику не вдавалося, тому в 2018 році Ігорю Комарову довелося залишити свій пост.

Зараз

У вересні 2018 року за наказом президента Ігоря Анатолійовича призначено повноважним представником президента в Приволзькому федеральному окрузі. Хоча в цей раз Комарову не довелося складати ніяких антикризових програм, округ був відданий в його руки в досить пристойному стані.

Дивіться також:  Мова і символи культури, культурні коди: опис і цікаві факти

Про особисте життя Ігоря Анатолійовича нічого достеменно невідомо, крім того, що у нього є дружина і п’ятеро дітей.