Вперше поняття з’явилося ще в часи Стародавньої Греції, коли філософ Платон розробляв вчення про пізнання-спогаді. Саме так виникла загальна ідея визначення, яка не піддавалася істотним змінам аж до настання нового часу. Першу концепцію запропонував Лейбніц в 1720 році. Він вважав, що несвідоме є нижчою формою душевної діяльності.
Виникнення визначення в психології
Серйозним вивченням даного питання зайнявся відомий австрійський психолог Зігмунд Фрейд. В ході своєї діяльності він став проводити експериментальну розробку поняття несвідомого. У психології того часу було прийнято вважати, що під цим терміном розуміли багато дії, в реалізації яких людина не віддає собі повний звіт. Це означало, що певні рішення не мають свідомого характеру. Фрейд вкладав у зміст поняття витіснення наших таємних бажань і фантазій, що суперечать усталеним нормам суспільної моралі і нормам поведінки. Крім того, на думку психолога, такі дії та рішення в реальності дуже турбували індивіда, а тому він волів, щоб вони не були усвідомленими.
Зигмунд в ті роки був практикуючим лікарем. Якщо говорити коротко, психологія несвідомого в його розумінні явно співвідносилася з тим, що головним регулятором людської поведінки споконвіку служать бажання і потяги індивідів. Лікар зазначив, що неусвідомлювані повністю переживання здатні досить сильно впливати на якість життя. По причині такого внутрішнього конфлікту цілком можуть розвиватися різні нервово-психічні захворювання. Фрейд почав шукати рішення, яке могло б допомогти його пацієнтам. Таким чином на світ з’явився його власний метод зцілення душі під назвою “психоаналіз”.
Методи прояву несвідомого
Основною проблемою для людей при наявності даних переживань прийнято вважати відсутність суб’єктивного контролю. Несвідоме в психології або підсвідомість позначає такі психічні процеси, які не можуть знайти відображення в свідомості індивіда, тобто абсолютно не управляються його волею. Серед основних видів прояви можна виділити представлені в списку нижче.
Класи несвідомого в психології
Карл Густав Юнг продовжив вивчення питання після Фрейда. На основі визначення несвідомого як предмета психології він створив цілу окрему дисципліну — аналітичну психологію. У порівнянні з трактуваннями в психоаналізі теоретична база і вигадки на її основі були значно розширені. Зокрема, з’явилося підрозділ на нові класи. Юнг поділяв приватне чи індивідуальне несвідоме і колективне несвідоме.
Останнє визначення увазі під собою можливість наповнення архетипів яким-небудь змістом. За замовчуванням колективне несвідоме несло в собі порожні форми, інакше називаються проформами. Індивідуальна частина, в свою чергу, мала інформацію про психічному світі окремо взятої людини. На думку Юнга, особисте несвідоме впливало на свідомість індивіда аттрактивное вплив, але при цьому не ассимилировало його.
Наявність мовної основи
Французький дослідник і філософ Жак Марі Еміль Лакан також взяв активну участь у розвитку існуючих на той момент ідей, а пізніше сформував власну теорію. В основі його гіпотези поняття несвідомого в психології з погляду своєї структури було дуже схоже на мовні форми. Він припускав, що психоаналіз Фрейда було допустимо розглядати як роботу з промовою пацієнтів.
Згодом Лакан створив особливу техніку під назвою «клініка означає». Він позначив, що в першу чергу слід працювати зі словом, необхідністю і можливістю перекладу. Терапія дозволяла допомагати людям з найбільш складними психічними розладами. Тим не менш далеко не всі сучасні фахівці поділяють цю теорію. Деякі з них вважають, що несвідоме в психології цілком може функціонувати за схожим з мовним алгоритмом, однак воно не піддається впливу яких-небудь лінгвістичних законів.
Основні рівні структури
Ідеї Фрейда і Юнга дозволили розширити уявлення про поняття силами італійського психолога і психіатра Роберто Ассаджіолі. На основі висновків експерта з’явилася нова дисципліна — психосінтез. Дослідник представив у своїй праці три головних рівня, які демонструють несвідоме в психології людини.
Відносини між свідомим і несвідомим
Загальна характеристика таких відносин на сьогоднішній день стала набагато прозорішою, ніж це було за життя вчених умів, вперше намагалися описати подібні зв’язки. Вивчення свідомості та несвідомого в психології багато в чому просунулося вперед завдяки застосуванню сучасних технологій, які пролили світло на багато що відбуваються в людському мозку процеси. Приміром, науково доведений той факт, що індивід здатний приймати рішення за рахунок наявності певної засвоєної інформації, яка не була ним в якій би то не було мірі осмислена.
Психолог Біон в 1970 році вивів умовивід про те, що розум є лише рабом емоцій. На його думку, існування свідомості необхідно тільки для раціоналізації інформації, що надходить. Варто відзначити, що подібну думку повторювали багато інші вчені до і після публікації висловлювання Біона.
Несвідоме і адаптивність
Простежити прояв тієї або іншої частини розуму в людській поведінці часом буває досить непросто. В структуру свідомості прийнято включати переживання, почуття, мислення, волю, емоції, пізнання, рефлексію і ставлення до навколишнього світу. Величезна невидима робота несвідомо відбувається в певний момент діяльності індивіда. Кожна людина періодично задається питанням про те, чому на який-небудь стимул у нього проявилася якась конкретна думка, емоція. В цьому і полягає праця неусвідомлюваної частини розуму.
Немовлята мають дуже розвинені здібності до імітації дій інших людей. Інстинкт наслідування закладений як раз в області несвідомого. У психології прийнято вважати, що така поведінка дозволяє індивідам вчитися і виживати. Адаптація проявляється і донині у формі імітації певних жестів, поз, манер і звичок у людей. Вчені ще в 2005 році провели експеримент і довели те, що всім індивідам певною мірою властиво несвідомо копіювати моделі поведінки оточуючих.
Вплив на ідеї та інтуїцію
Фахівці вважають, що саме глибинні області психіки у відповіді за так звану «еврика», яка протягом життя хоча б раз відвідувала практично будь-якої людини. Інколи людям здається, що нова ідея як би виникає абсолютно нізвідки, абсолютно неймовірним чином упорядковуючи всю хаотичність думок. Однак у психології свідоме і несвідоме вважається єдиним цілим, яке постійно діє в тандемі. Одне не може нормально функціонувати без іншого.
Та ж генерація ідей здебільшого є заслугою несвідомого, але їх подальша оцінка та вибір найбільш перспективних вже регулюється свідомою частиною розуму. Саме тому багато керівництва, тренінги та експерти радять при вирішенні складних проблем вдатися до одного випробуваного століттями методом — на деякий час повністю абстрагуватися від цієї діяльності. Несвідома частина на цей період займеться своєю справою, а людина після закінчення певного терміну при проведенні дозвілля може раптово знайти рішення складної проблеми.
Поточне вивчення питання
На сьогоднішній день з’явилося безліч нових дисциплін, які різною мірою зацікавлені в просуванні дослідження даної проблеми. Несвідоме в психології досі досконало не вивчено, а багато знання все ще базуються на навчаннях, розроблених фахівцями в минулих століттях. Зокрема, сучасні дослідження зазвичай спираються на концепцію Зигмунда Фрейда. З найбільш перспективних теорій зараз можна згадати розробку застосування кібернетичних методів моделювання несвідомого.
