Економіка – це досить складна наука, яка просто кишить незнайомими і незрозумілими термінами. У цій статті піде мова про те, що ж таке споживчий попит? Цей критерій викликане вимогою часу. Саме земля, праця і капітал користується попитом серед покупців. З-за цих факторів формується економічний вибір, який повинен задовольняти людські потреби в достатній кількості.
Споживчий попит – це величина зацікавленості в предметах споживання в певний період часу. Чим вище сам попит, тим більше товарів і послуг даної категорії повинно виробляти суспільство.
Визначення
Сам попит описує поведінку фактичних і потенційних покупців товарів. Також позначає потреба в товарах, яка визначається придбанням яких-небудь продуктів і послуг, які споживачі могли собі дозволити при певних цінах і доходах. Рівень інтересу визначається бажанням обзавестися конкретним або взаємозамінним товаром. Тому попит ніяк не може збігатися з кількістю реально придбаного товару.
Його визначають з урахуванням наступних параметрів:
- прогноз на інфляцію;
- загальна кількість покупців;
- ціна на альтернативні товари;
- доходи;
- особисті уподобання;
- собівартість самого товару або послуги.
Основні групи потреб (за Маслоу)
Вчений виділяє 5 категорій:
- Фізіологічні — потреби в житлі, їжі, воді, відпочинку і сексуальні потреби.
- Зацікавленість у безпеці, де передбачається захист від психологічних і фізичних атак з боку навколишнього світу.
- Соціальні почуття підтримки соціуму, взаємодії і прихильності. Відчуття того, що людина комусь потрібен.
- Потреба в повазі та визнанні суспільством.
- Необхідність у самовираженні, де людина повністю розкриває свій потенціал і поступово рухається до вершини.
Таким чином, Маслоу підкреслив, що індивід спочатку прагне задовольнити ту потребу, яка йому найбільш важлива в конкретний проміжок часу.
Головні категорії споживачів
Вони визначаються на основі того, який ступінь готовності купити продукт має той чи інший покупець. В результаті виділено 5 категорій споживачів:
- новатори;
- ті, хто рано приймають нову продукцію;
- перше більшість споживачів конкретного товару;
- пізно складає більшість;
- спізнюються.
До новаторам відноситься 2,5 % від всіх покупців (вони готові ризикувати). 13,5 % людей — це ті, хто стежать за трендами і хочуть стати визнаними лідерами (це друга категорія). До третьої та четвертої гілки належить 34 % потенційних клієнтів. Ті, хто роблять покупку останніми всього 16 %.
Бюджетні обмеження
Кожен споживач бажає купувати тільки такі блага, які він може дозволити в певний момент часу виходячи зі свого поточного матеріального становища. Тому покупець не може придбати все і відразу. Щоб він купив щось конкретне, необхідно, щоб збігся ряд економічних факторів, і відбулися якісь коливання на ринку споживчого попиту.
Основний фактор — це середній рівень доходу, оскільки він визначає можливість купувати ті чи інші товари або послуги. Тобто, визначає платоспроможність суб’єктів економіки. Рівень доходу повністю впливає на формування попиту.
Обмеження в бюджеті — бар’єр, який заважає здійснити процедуру купівлі-продажу. Він виникає із-за нестабільності цін або доходів громадян. Тобто, суб’єкт економіки повністю залежить від наявності грошових коштів.
Але в нашому світі можна взяти необхідний товар у борг, тобто оформити кредит, а потім повернути гроші через певний термін. Мінус полягає в тому, що після потрібно віддавати відсотки.
Споживча кошик
Цей термін характеризує категорію товарів, яка може бути придбана за певну суму грошей, у випадку, якщо ціни знаходяться на поточному рівні. Первинні блага включені до споживчого кошика. Потреби кожного економічного суб’єкта абсолютно різні, оскільки кожен має різні смаки, доходи і переваги.
Для класифікації споживчого набору застосовується закон оптимального споживання. Таку концепцію придумав Парето. Він говорив, що в сучасному світі людина, вибираючи одне благо, повинен відмовитися від іншого. Таким чином, можна визначити, які блага є оптимальними для раціонального існування конкретної людини і людей всієї планети Земля.
Які методи стимулювання споживчого попиту? Це виглядає так:
- розробка власної торгової марки;
- оптимізація асортименту товарів, в точках роздрібної торгівлі;
- розвиток дискаунтерів;
- ведення активної ринкової політики;
- стимулювання інвестицій;
- підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів;
- підтримка платоспроможності клієнтів за рахунок надання кредитів.
Формування ринку
Вчені виділяють 2 основних види ажіотажу — це макропопит і мікропопит. Кожен з них має свої особливості.
Макропопит — це потреба на укрупнені продовольчі і непродовольчі види товарів. Сюди відносяться хлібобулочні продукти, одяг, взуття, інші категорії. Також товари споживчого попиту визначають за великим верствам населення (міському, сільському і в цілому по країні). Тобто, тут ще важливу роль відіграє територіальна ознака.
Мікропопит — це зацікавленість окремої групи споживачів в отриманні одного конкретного товару. Склад і характер споживачів визначає структуру товарів споживчого попиту. Мікропопит ділиться на ряд окремих категорій:
- імпульсивний;
- епізодичний;
- періодичний;
- повсякденний.
Ще виділяють ступінь задоволення, яка буває:
- незадоволеною;
- реалізованої;
- потенційною.
Інші категорії:
- ступінь рухливості попиту;
- наміри покупців;
- характер попиту;
- ступінь інтенсивності попиту;
- місце розташування підприємства.
Ціна найбільше впливає на придбання того чи іншого товару.
Підвищення споживчого попиту виробництва
Для того щоб організувати комерційну діяльність, кожне підприємство будь-якої форми власності зобов’язана вивчати, аналізувати і прогнозувати тенденцію на популярність певних категорій різних продуктів. Це допоможе встановити рівновагу між структурою попиту товарів і послуг, а також між їх пропозицією на ринку. Вивчення зацікавленості вважають найважливішим напрямком економічного аналізу для підприємства.
Моніторинг цих даних дозволяє визначити періоди підвищення зміни споживчого попиту.
Головні завдання, які ставить підприємство для оцінки:
- виробничі можливості підприємства;
- обґрунтування плану збуту;
- вплив попиту на результати діяльності організації;
- фактори, що впливають на зростання або зменшення популярності конкретного товару;
- сезон;
- потреби в продукції і реалізованої продукції.
Види споживчого попиту
Щоб зрозуміти, як відбувається розвиток цього процесу, необхідно максимально детально вивчити всі його види. Серед них виділяють:
Методи дослідження
Дослідження ринку товарів споживчого попиту проводять з метою розкрити поведінку покупців тієї чи іншої компанії. Завдяки йому встановлюють тривалі і тривалі відносини з потенційними споживачами. Так підприємство визначає, хто є основним клієнтом, а хто може зрідка робити деякі придбання.
Результати дослідження дають можливість зрозуміти, яким чином фірма може вплинути на остаточне рішення клієнта.
Зростання споживчого попиту на продовольчі товари сприяє врожайність, час року, а також залежить від особистих переваг кожного клієнта.
Його вивчають за двома основними параметрами:
- клієнтські оцінки якості і дизайну товарів;
- вивчення групового асортименту і загального обсягу попиту.
Завдання:
- своєчасне поповнення різноманітним (додатковий колір, дизайн, упаковка, смак і т. д.) товаром;
- формування унікальних товарів на будь-яких підприємствах.
Термінологія
Роздрібний товарообіг характеризує обсяг продажів товарів і послуг для побутових потреб особистого або сімейного користування. Допомагає з’ясувати, чому клієнти віддають переваги, а чого – ні.
Сегментація ринку — визначає групи споживачів, які задовольняються типовими споживчими потребами.
Завдання маркетингу — задовольнити запити людини.
Функціональний інтерес — частина попиту, зумовлена споживчими властивостями.
Ефект приєднання до більшості — тут споживач слід загальноприйнятим шаблоном, оскільки купує той товар, який купують інші.
Ефект сноба — клієнт вибирає ті товари і послуги, які не типові для більшості.
Ефект Т. Веблена — це споживчий попит, що збільшується завдяки популярності і “хайповости” бренду.
Спекулятивний ефект — додаткове споживання стимулюється тим, що в майбутньому ціни можуть зрости, бо клієнти купують зараз в особливо великих кількостях.
Визначення показників еластичності попиту відносно ціни товару на конкретному ринку збуту показує, чи можна за рахунок збільшення вартості досягти бажаного рівня продажів.
Споживча поведінка — це процес формування попиту на різні товари і послуги. Він залежить від особистих переваг, а також доходів фізичних осіб. Після процесу формування попиту, клієнт визначає власну споживчу корзину.
