Викладацька діяльність
У 1953 році першим в СРСР Шкловський почав читати курси лекцій з радіоастрономії. Вони були настільки популярними, що слухати їх приходили не тільки аспіранти та студенти рідного вузу та інших інститутів столиці, але і представники науки інших московських установ.
Для студентів астрофізиків в цей же період він підготував і читав курс лекцій з проблем теоретичної фізики.
З початком космічної ери Шкловський в ДАІШ організував і очолив підрозділ, яке здійснювало спостереження за першим штучним супутником Землі з використанням інструментальних засобів.
Сміливі припущення
В цей же час, в 1957 році, Йосип Самуїлович почав вивчати проблему можливості життя у Всесвіті. Це тема захопила його в період спільної роботи з В. Красовським з вивчення причин загибелі динозаврів на Землі. Дослідники пов’язували їх зникнення зі сплеском потужного короткохвильового випромінювання, який був викликаний вибухом, що знаходиться порівняно недалеко від Землі наднової. Результати спільної роботи були оприлюднені на симпозіумі в ДАІШ і отримали широку популярність.
У 1958 році Шкловський Йосип Самуїлович почав серйозно вивчати супутники Марса. Він висунув припущення про те, що вони можуть мати штучне походження. Наявні в ті часи дані про «ненормальний» гальмуванні Фобоса призвели Шкловського до висновку, що це небесне тіло має невелику щільність, передбачає внутрішню порожнечу, можливо штучно створену. В цілях підтвердження своїх висновків він навіть ініціював проект, у процесі реалізації якого передбачалося виміряти точний діаметр Фобоса. Для цього планувалося використовувати міжпланетні станції, які СРСР хотів направити до Марса. Однак реалізувати ці плани не представилося можливим.
