Щільність мінеральної вати: класифікація, переваги і недоліки, призначення мінвати і застосування
Вплив щільності на провідність тепла
При купівлі утеплювача, будівельники мало загострюють увагу на щільність мінеральної вати, їх більше цікавлять її характеристики. А факт щільності важливо врахувати при будівництві. До складу утеплювача входить повітря в звичайному або розрідженому стані. І чим менше парів у мінвати і чим гірше ізоляція з повітрям, тим вище теплопровідність. А чим більше теплопровідність, тим менше утеплювач утримує тепло.
Ніж щільність утеплювача (мінеральної вати) вище, тим менше повітря він містить, а, відповідно, краще утримує тепло. Тут важливо добирати матеріал, орієнтуючись на його призначення – для збереження тепла у приміщенні. Для горища, наприклад, можна взяти і малу щільність.
Переваги використання матеріалу
Особливою популярністю на ринку теплоізоляції користується мінеральна вата високої щільності. Виділяють наступні її переваги:
Водонепроникність – якісні утеплювачі не мають властивості насичуватися водою. Через них спокійно проходять парові виділення. Завдяки такій властивості, будинку або квартирі не страшна вогкість.
Висока теплоізоляція – мінеральна вата, незалежно від клімату, практично не пропускає тепло.
Стійкість до хімічних речовин – при взаємодії з ними утеплювач не руйнується.
Високі показники повітрообміну – будинок повинен дихати і мати нормальний мікроклімат всередині, для цього мінеральна вата підтримує циркуляцію повітря.
Протипожежна стійкість – при пожежі утеплювач не підтримує вогонь і не виділяє дим. Використовувати матеріал можна в будь-якій кімнаті.
Звукоізоляція – структура утеплювача наділена і акустичними властивостями. Це дозволяє не тільки утеплити будинок, але і уникнути проникнення звуків з вулиці в приміщення.
Екологічність – якісна мінеральна вата не виділяє шкідливих речовин, як при довгій експлуатації, так і при нагріванні.
Термін служби – в середньому термін експлуатації утеплювача складає від 25 років. Він не схильний до розмноженню мікроорганізмів.
