Критерії особистісної готовності
Психологи виділяють такі складові:
- Соціальну.
- Мотиваційну.
- Емоційну.
Від соціальної складової залежить те, як будуть складатися відносини дитини з дорослими і однолітками. Вона визначається ставленням дошкільника до таких людей і явищ:
- Школа і режим, який необхідно дотримуватись в ході навчання (приходити вчасно, витримувати певну кількість уроків, виконувати домашні завдання).
- Вчитель і правила на уроках. Потрібно з’ясувати, чи сприймає дитина викладача в якості наставника, вказівки якого потрібно виконувати (не шуміти, уважно слухати, говорити тільки після дозволу та в рамках досліджуваної теми).
- Сам малюк. Вивчається адекватність самооцінки дитини, оскільки занадто висока визначає негативне ставлення до критики, неминучої при отриманні оцінок, а занадто низька ускладнює адаптацію серед однолітків.
Мотиваційна складова психологічної готовності дітей до навчання в школі – це наявність інтересу і жаги до нових знань. При нормальному віковому розвитку з цим не повинно бути проблем, оскільки семирічки всіма способами намагаються освоїти нову інформацію. Нюанс, який може викликати труднощі, це перехід від звичної ігрової форми навчання до урочної. Хоча більшість початкових шкіл практикують подання матеріалу у вигляді гри, але так відбувається не на всіх уроках. Здатність дитини зберігати інтерес до предмета при виконанні нудних завдань – це індикатор його готовності до школи.
Визначити мотиваційну готовність можна за такими показниками:
- Посидючість і здатність доводити справу до кінця, навіть якщо воно не виходить з першого разу.
- Вміння трудиться, вироблене в ході занять вдома або в саду.
При навчанні найважливішим способом мотивувати дитину цього віку вважається похвала дорослих за будь-які досягнення. Батьки і педагоги повинні висловлювати її емоційно, але об’єктивно.
