Процес управління ризиками: етапи, мета і методи

Оцінка

Процеси оцінки та управління ризиками характеризують основні методи.

Кожен метод включає в себе загальні елементи. До них належать: ідентифікація небезпеки, оцінка ймовірності виникнення потенційних загроз і втрат, які він може принести. Це стосується як бізнесу, так і соціальної сфери. Незалежно від того, який метод або стратегію обирає компанія, завжди слід збирати інформацію, яка допоможе визначити і розробити оптимальну методологію управління ризиками. Кожен з процесів управління ризиками складається з чотирьох послідовних етапів:

  • ідентифікація ризику;
  • вимірювання ризику;
  • контроль ризиків;
  • моніторинг і аудит ризиків.

Для оцінки ризику застосовують наступні методи:

  • Аналіз чутливості – це простий інструмент, який полягає у вивченні впливу змін, у вигоді і вартості проекту, ставкою дисконтування. Цей аналіз використовується для визначення чутливості результатів оцінки економічної ефективності до змін різних змінних. Він є важливим інструментом для зниження ризику рішень, що приймаються в ринковій економіці, зокрема він може вплинути на прибутковість інвестицій. Майбутнє не може бути передбачене точно. Вартість кожної зміни, включеного в інвестиційний план, буде відхилятися від цих припущень. Основною характерною рисою цього аналізу є розрахунок поворотного моменту, що означає, що вартість проданого продукту стане дорівнює доходу.
  • Аналіз ризиків на основі так званого дерева рішень, яке визначає взаємозалежності і можливі результати в залежності від вибору процедури. Наприклад, купівля дуже дорогого пристрою за ціною, яка дозволяє виконувати роботу швидше на кілька днів або подвоює ставку за понаднормову роботу. Ми починаємо з вихідної події і, в свою чергу, представляємо можливі послідовності подій. Ми отримаємо ймовірність в результаті твору ймовірностей всіх подій, створених на дереві.
  • SWOT-аналіз, тобто аналіз сильних і слабких сторін, погроз і можливостей для роботи над проектом. Він особливо корисний у ситуаціях змін у середовищі проекту. Назва методу походить від англійських слів (сильні, слабкі сторони, можливості, загрози). Він використовується в якості універсального інструменту для першого етапу стратегічного аналізу. Він дозволяє використовувати зібрану інформацію для розробки стратегії, заснованої на сильних сторонах і можливості, виключаючи або зменшуючи слабкі сторони і загрози. Це дуже стара і примітивна методика щодо можливостей аналізу на сьогоднішній день.

Кожен ризик нерозривно пов’язаний зі знанням специфіки даної події. При аналізі зазначаються конкретні причини загрози і пов’язані з нею втрати. Це дозволяє визначити, чи не є ця катастрофа наслідком певних закономірностей. В результаті можна обмежити розмір збитків або максимізувати прибуток, якщо вигоди від таких подій можуть бути отримані (наприклад, прибуток від продажу окремих застрахованих інструментів). На підставі чого визначаються способи фінансування, де можливі економічні втрати, і вибираються методи управління ризиком.