В СРСР
У 1940 році на адресу Румунії Радянський Союз направив два ультиматуму. Він зажадав повернути Бессарабію, колись частина Росії, відійшла Румунії в 1918 році. На додаток було потрібно віддати СРСР Буковину. Ця територія не входила в Російську імперію, але радянське командування пояснило домагання тим, що це відшкодування шкоди, завданої СРСР і жителям Бессарабії 22 роками панування тут Румунії.
Румунія почала переговори з СРСР, попутно звернувшись за допомогою до Третього рейху. Німеччина не допомогла румунам, пакт Молотова – Ріббентропа вже позначив радянські домагання на Бессарабію.
Румунам нікуди було діватися, і радянські війська зайняли позначені території. 28 червня армія К. Р. Жукова вступила сюди, перейшовши Дністер. Румуни централізовано відходили. 30 червня приєднання Північної Буковини до СРСР разом з Бессарабією фактично завершилося. Південна Буковина залишилася у румунському підданстві.
Примітно, що безпосередньо пакт Молотова-Ріббентропа не містив вказівки про приєднання Буковини до СРСР, вона взагалі не перераховувалася в якості зони інтересу цієї держави. З цієї причини в 1940 році німці оголосили, що захоплення цієї території радянським командуванням був в порушення домовленостей. Однак Молотов заявив, що Буковина у складі СРСР була останньою ланкою для з’єднання українців і утворення цілісної держави.
Потім він перейшов в контрнаступ, оголосивши, що СРСР ніколи обмежував свої інтереси лише на Бессарабії. Але в подальшій ситуації Третій рейх повинен був зрозуміти інтерес росіян. СРСР відповіді не отримав. Німці дали румунам гарантії цілісності Румунії, нехтуючи зацікавленістю радянського командування в об’єднанні Галичини, Буковини, Слобожанщини, всіх українських земель воєдино.
Спори про ці історичні події відбуваються досі. Після приєднання цього регіону до Радянського Союзу почалося насадження нових органів влади, проводилися соціалістичні реформи. Був колективізований приватний капітал, чимало місцевих жителів переїхало в Румунію. Переїзди здійснювалися і з-за репресій. Переслідувалися колишні владні чини, керівники громадських об’єднань, вони радянським командуванням вважалися ворогами.
На багатьох місцевих комуністів доповідали їх товариші по партії. Лише за шість місяців з моменту приєднання цих земель до СРСР репресіям піддалося 2057 місцевих жителів. У 1940 році разом з німцями звідси виїхало 4000 громадських діячів, священнослужителів, їхали вчителі. Пізніше, в 1941-1944 роки, територія знову належала Румунії. А в 1944 році знову стала частиною Радянського Союзу.
