Більшість людей пов’язують передбачення з інтуїцією, даром «третього ока», умінням правильно оцінювати життєву ситуацію і передбачати її розвиток. Однак це далеко не єдине значення даного слова. Воно вживається не тільки в повсякденній мові. Свій зміст у слова «передбачення» є і в науковому середовищі.
Що це таке в науці? Визначення
У науковому середовищі передбачення – це метод пізнання, визначення, опису предметів, процесів або явищ відноситься до футурологическим. Іншими словами, цей спосіб вивчення передбачає пізнання того, що ще не сталося, до якої б області розглядаються предмети, процеси або явища ставилися.
Тобто в науковому середовищі у слова «передбачення» значення інше – «прогноз». З допомогою нього вивчається те, що не спостерігається безпосередньо в об’єктивній реальності в конкретно взяте час, але з великою часткою ймовірності може відбутися в майбутньому.
Приклад практичного застосування методу наукового передбачення
Як приклад використання цієї методики вивчення яких-небудь процесів, предметів чи явищ можна привести прогнозування погодних умов. Фактично кожен раз, коли людина переглядає дані про те, яка погода очікується, він користується результатами роботи вчених за методом «передбачення». Це найбільш простий приклад, з яким нескладно зіткнутися в звичайному житті.
Метеорологи використовують статистичні дані минулих років, спостереження за поточним станом речей в природі і відбуваються тенденціями. Зіставляючи їх, вчені прогнозують розвиток природних явищ і роблять висновки про те, яку людям чекати погоду в конкретному місці в певний відрізок часу.
Коли виник цей науковий метод?
Поняття передбачення склалося з обиходного значення цього виразу. Іншими словами, своїми коренями воно сягає до пророцтв, ворожінь та іншим варіантам передбачень майбутнього.
Як науковий метод передбачення почало формуватися в XV столітті, а остаточно утвердилася до XVII століття. Даний спосіб пізнання представляв собою побудову логічного ланцюжка умовиводів з об’єктивних причин і можливих наслідків.
На чому ґрунтується наукове передбачення? Яким воно буває?
У науковому середовищі передбачення – це теж спосіб заглянути в майбутнє. Відміну від обиходного розуміння цього слова лише в тому, що вчені не займаються угадыванием розвитку подій або результати будь-яких процесів.
Грунтується прогнозування, або ж передбачення, на точних даних, що стосуються предмета вивчення, дозволяють визначити закономірності якогось явища або процесу. Тобто передбачення – це науковий метод, що включає в себе:
- накопичення статистичних даних;
- визначення закономірностей і вибудовування причинно-наслідкових ланцюгів;
- прогнозування.
Іншими словами, наукове передбачення передбачає володіння повною і достовірною об’єктивною інформацією про предметі, процесі чи явищі, включаючи дані про:
- формі;
- зародження;
- розвитку;
- особливості функціонування або прояви.
Сам же метод передбачення підрозділяється на два різновиди:
- ймовірносно-статистичне;
- детерминистическое.
Ймовірносно-статистичне передбачення використовується у випадках, коли у процесі дослідження вчені стикаються з такими нюансами:
- значні часові проміжки;
- відсутність повних вихідних даних про предметі, явищі чи процесі;
- брак інформації, брак опису;
- великий обсяг або складна багатоступенева структура.
В інших ситуаціях застосовується методика детерміністичного передбачення. Приміром, саме цим методом хімії на основі виявлених періодичним законом характеристик передбачалася ймовірність існування елементів до їх відкриття.
Як правило, методики детерміністичного передбачення застосовуються в таких наукових галузях:
- хімія;
- механіка;
- фізика;
- метеорологія;
- астрономія.
Ймовірносно-статистичне передбачення ж задіюється в соціології, психології, менеджменті, політиці, економіці та інших подібних областях, для яких характерна відсутність стабільності даних, значне число змінних факторів.
Яке значення має це слово?
Зрозуміло, не тільки як наукового терміна використовується слово «передбачення». Значення її значно глибше, ніж у названих наукових методик. Проте смислове розуміння цього слова у повсякденній мові нітрохи не суперечить його значенням як наукового терміна. В обох випадках мова йде про прогнозування чого-небудь.
Здавна слово «передбачення» вживалося у повсякденній мові в значенні «ясновидіння». Тобто до нього вдавалися в розмовах, описуючи чий дар передбачення майбутнього – як далекого, так і близького. Про людей, здатних зазирнути за туманну завісу майбутнього, так і казали: «Володіють даром передбачення».
Як правило, це слово застосовувалося в побуті щодо прогнозів розвитку якихось подій, що відносяться до коротким тимчасовим проміжкам і до конкретних, повсякденним ситуаціям. Це означає, що їм не описували туманні пророцтва, які могли стосуватися чого завгодно і потребували додаткової розшифровці.
