Спортивна кар’єра
У віці шістнадцяти років Олександр виконав норматив і отримав звання майстра спорту з дзюдо. В майбутньому він ще тричі повторював свій успіх у цьому виді спорту.
У 2002 році Ємельяненко завоював титул чемпіона світу з бойового самбо. Наступного року він повторив успіх і став майстром спорту у даному виді єдиноборств. В цей же час за прикладом Федора він почав займатися змішаними єдиноборствами і брати участь в боях Pride.
У 2004 році спортсмен переїхав у Санкт-Петербург. Там він продовжив тренування.
У 2004 і 2006 роках Олександр переміг на чемпіонаті світу з бойового самбо. Але у нього були й поразки. Він поступився хорвату Мірко також працював помічником у кранчара, бразильцеві Фабрисиу Вердуму і американцеві Джошу Барнетту.
У 2007 році Олександр виступив на змаганнях Bodog Fight: Clash of the Nations. Він виграв бій з американцем Еріком Реле, відправивши його в нокаут. Потім у спортсмена була низка перемог аж до 2010 року. Вона перервалася в результаті поразки, отриманого в бою з Пітером Гремом. На цьому етапі своєї діяльності спортсмен завоював титул чемпіона ProFC у важкій вазі. Пізніше Олександр від нього відмовився.
У період з 2008 по 2011 роки спортсмен брав участь у боях М-1 Global, де показав відмінний результат. Паралельно спортивній кар’єрі чемпіон здобув вищу освіту: у 2009 році він закінчив університет у Білгороді і набув спеціальність економіста.
У тому ж 2009 році Ємельяненко спробував себе в професійному боксі. Він зустрівся з Хизиром Плиевым. Бій закінчився нічиєю.
