Розум і почуття
Такий поворот, як можна дізнатися з історії оборони фортеці Осовець, приголомшив противника. Самим розумним було б направити решту дорогу техніку на безпечне видалення, звідки продовжити обстріл, але замість цього знаряддя зрушили в тил. В той момент захисники фортеці не мали об’єктами, які б не впали при попаданні снарядів, якими стріляли німці. Всього десяток-другий вдалих пострілів – і фортеця була б зруйнована. Замість цього нападники відвели свою саму перспективну силу і більше не користувалися нею у спробі взяти Осовець.
Друга оборонна фортечна лінія знаходилася поза Осовца. Тут піхота трималася міцно, нападники не змогли здобути перемогу. Зі спогадів пережили ті страшні часи можна дізнатися, що люди настільки звикли до вибухів, що могли спати під їх звуки. Втома воїнів була безмірна, занадто багато сил поклали на зміцнення захищеного об’єкта і безпосередньо бої.
Як відомо з хронік оборони фортеці Осовець у Першій світовій, гусари, артилеристи, піхота вклали свій чималий внесок у захист цього місця. Пізніше підрахували: на території фортеці залишилось 30 000 воронок від ворожих снарядів. Сотні тисяч впали в річки, укріплення оточували болота. Здавалося, якщо захисники не загинуть від попадання снаряда, контузія напевно виведе з ладу вижили, а якщо не вона, то шоковий стан. Відомо, що тоді написали безліч доповідей, присвячених безперспективність захисту фортеці – тільки от прості люди про них не знали, тому стояли не на життя, а на смерть.
