Відносини між країнами
Свою роль зіграв неомарксизм і в міжнародних відносинах. Це особливо помітно при вивченні критичної теорії. Так назвали дослідницький метод, який направлений на особливості формування, розвитку відносин на міжнародному рівні. Такий з’явився приблизно в 70-ті роки минулого століття, незабаром став виключно впливовим. Найбільш відомі ідеологи цього руху – Лінклейтер, Кокс. Крім неомарксизму, в базу цієї теорії покладено викладки базового марксизму. Втім, неомарксизм в міжнародних відносинах став особливо важливим завдяки ідеям, сформульованим і доведеним вже згаданими вище Маркузе і Хоркхаймером. В цілому як видно з програмних документів, для критичної теорії роботи франкфуртських мислителів були виключно важливі. Враховувалися праці Хабермаса, у чому автори нової теорії виходили з ідей Адорно, Беньяміна. Втім, нарівні з німцями важливий вклад внесли праці італійців, переважно Грамші, посвятившегося себе гегемонії як соціальної проблеми.
Критична теорія виявилася науковим напрямком, представники якого переглянули методологію неомарксизму, розширили можливості застосування пафосу ідеології, врахувавши при цьому особливості економічного життя суспільства і нюанси соціальної обстановки, політичної ситуації. Якщо раніше акцент був на дослідженні конкретного соціуму або держави, нова теорія запропонувала аналізувати процеси міжнародного масштабу, глобальні події.
