Праві і ліві
Сучасний неомарксизм пропонує бачити ключову можливість рухатися вперед у соціальних змінах, боротьбі політиків. При цьому основні завдання покладаються на критичну інтелігенцію. В якості такої соціального прошарку слід розглядати схильну бунтувати молодь, студентів. Не менш важливо властиве багатьом країнам третього світу соціальне громадський рух. Як вважають послідовники даної ідеології, такі особи, всі свої сили витрачають на забезпечення суспільству свободи, є ключем до зміни світу.
Приблизно в середині минулого століття ця ідеологія привернула увагу «нових лівих». Вона залишалася для них основою ідеологічних поглядів близько двох десятиліть. Говорячи про такий групі, враховують, що «старими лівими» позначали політруху теоретичної, практичної спрямованості, прагнуть до формування партій робітників, комуністичному ладу. «Нові ліві» протиставили себе такого течією, став политдвижением, яке репрезентувало себе такою громадською елітою. Основною ідеєю неомарксизму в трактуванні такої групи людей була приналежність до соціал-критичної інтелігенції, яка б философствовала, створювала літературні праці, через які віщували наближення кінця буржуазії. Вони ж активно просували ідею необхідності виступити проти капіталістичної цивілізації. При цьому ідеологи «нових лівих» вже встигли розчаруватися в прагненні робочого класу до революції, тому намагалися знайти нові ресурси.
