Мовна компетенція
Мовна компетенція – це важлива складова міжкультурної компетенції. Це поняття теж має широкий спектр застосування, тому існує дуже багато визначень і варіантів досліджень формування мовної компетенції.
Термін існує вже довгий час, він з’явився ще в XX столітті завдяки лінгвістові Н. Хомскому.
Його погляд полягав у тому, що мовна особистість, яка вчить іноземну мову, не тільки повинна розуміти іншомовного людини, але і мати базові судження про висловлювання тієї країни, поняттях. Це необхідно, щоб не виникало двоїстої картини світу.
Н. Хомський передбачає у своїх роботах, що саме мовна компетенція допомагає легше зрозуміти граматику і систему знаків чужої культури. У дослідженнях вченого багато факторів людські не порушені, так як він враховує індивідуальні, свої, мовні боку, виключаючи можливість соціальних або ситуативних факторів.
Найбільш чітко про це говорить Е. Ф. Тарасов, який вважає, що процес вивчення мови передбачає врахування різноманітних факторів, так як форм існування мови дуже багато. Наприклад, при невербальному спілкуванні людина використовує погляд, жести, рухи тіла. Нерозумно сподіватися, що при вербальному, звичайному спілкуванні, це буде доречно.
