Міжкультурна компетенція є необхідністю в світі, де відносини між людьми різних етносів стали вільними. Вона веде до порозуміння, гармонії, відповідно, до мирного стану справ між країнами. Здатність об’єктивно сприймати оточуючих людей і їх погляди – великий крок на шляху до створення розвинених цивілізацій з великим потенціалом. Важливо приділяти увагу розвитку та методиці формування міжкультурної компетенції у людей, щоб майбутнє було світлим і променистим.
Виведення визначення компетенції людини
Міжкультурна компетенція в різних словниках трактується по-своєму. Основні риси, властиві цьому поняттю – це певне коло повноважень і прав, у яких людина добре розбирається.
Компетенція – широке визначення, так як його можна вивчити, лише враховуючи сукупність понять. Особистісні якості, знання, навички, спрямовані до конкретного процесу, об’єкту, предмету в сукупності створюють поняття компетенції.
Коли дане поняття формувалося, увага зверталася на різні ситуації, де вона може себе проявити. З’ясувалося, що це визначення охоплює цілу сферу людських взаємин, де є місце певних знань і дій людини.
Поняття компетенції
Загальноприйняте визначення полягає в тому, щоб дати зрозуміти, що це конкретна здатність індивіда вирішувати завдання і проблеми. Також визначенням міжкультурної компетенції називається сукупність людських навичок, умінь і знань, які він активно застосовує для будь-якого виду діяльності. Щоб цей процес, відповідно, і методика формування міжкультурної комунікації були успішними, необхідно повне взаємне звернення когнітивним і афективним умінь, які підкріплені мотивацією, конкретним набором емоцій і цінностей. Тільки при повній взаємодії можлива поява цього визначення.
Розвиток міжкультурної компетенції
Існують основні шляхи формування МК:
Міжкультурна комунікація та компетенція
Поняття МК міцно пов’язано з процесом міжкультурної комунікації. Останнє означає зв’язок різних видів відносин і спілкування між індивідуумами, які є частиною різних етнічних, расових чи національних груп.
МК – це одна з основних категорій міжкультурної комунікації, яка постійно розвивається.
МК передбачає найбільш ефективне спілкування між різними культурами і народами, а також навички, що дозволяють зробити це спілкування приємним і корисним. До них відносяться невербальне та вербальне спілкування, наявність додаткових знань, вміння вести себе у відповідності з цінностями іншомовних людей, їх установок і традиціями.
Поняття міжкультурної компетенції включає в себе цілий комплекс сфер – мовна, культурна та комунікативна. Секрет успішної комунікації передбачає не тільки знання цих визначень, але і конкретний набір якостей особистості.
Мовна компетенція
Мовна компетенція – це важлива складова міжкультурної компетенції. Це поняття теж має широкий спектр застосування, тому існує дуже багато визначень і варіантів досліджень формування мовної компетенції.
Термін існує вже довгий час, він з’явився ще в XX столітті завдяки лінгвістові Н. Хомскому.
Його погляд полягав у тому, що мовна особистість, яка вчить іноземну мову, не тільки повинна розуміти іншомовного людини, але і мати базові судження про висловлювання тієї країни, поняттях. Це необхідно, щоб не виникало двоїстої картини світу.
Н. Хомський передбачає у своїх роботах, що саме мовна компетенція допомагає легше зрозуміти граматику і систему знаків чужої культури. У дослідженнях вченого багато факторів людські не порушені, так як він враховує індивідуальні, свої, мовні боку, виключаючи можливість соціальних або ситуативних факторів.
Найбільш чітко про це говорить Е. Ф. Тарасов, який вважає, що процес вивчення мови передбачає врахування різноманітних факторів, так як форм існування мови дуже багато. Наприклад, при невербальному спілкуванні людина використовує погляд, жести, рухи тіла. Нерозумно сподіватися, що при вербальному, звичайному спілкуванні, це буде доречно.
Як це працює?
Процес формування мовних навичок по відношенню до іншої мовної групи передбачає наявність певних знань про знаки, граматичних правилах.
Все це необхідно для успішної комунікації, тому оволодіти мовною компетенцією важливо при вивченні чужої мови. ЯК допомагає зрозуміти людині інший менталітет, особливості артикуляції, звички і стереотипи культури іншої країни. Опановуючи компетентністю, людина робить крок назустріч до залученню до чужих традицій, до розуміння їх і терпимості.
Перш ніж вивчити чужу мову, необхідно вивчити менталітет людини, довідатися більше про традиції. Таким чином, прилучення до іншої мови пройде не так помітно, що допомагає уникнути появи різних уявлень і картин світу. Інші традиції будуть ототожнюватися з власними, тому вони вже перестануть сприйматися як чужі.
Культурна компетенція
Структура культурної компетенції, як частини МК, має свою специфіку. Вона включає в себе загальні культурні та культурно-специфічні знання індивіда, навички реального спілкування з іншомовними людьми, міжкультурну сприйнятливість людини в психічному плані.
Базою для появи культурної компетенції служать багато факторів:
- чуттєвість і впевненість;
- вища ступінь розуміння інших індивідів і культур, незалежно від рівня розумових, фізичних здібностей;
- вміння формулювати свої думки чітко і грамотно;
- завжди бути зрозумілим, тобто демонструвати глибокі знання чужої мови.
Для становлення людиною, розуміючим чужі традиції і погляди, необхідно знайти середину, баланс між поняттями:
- знання і досвіду чужих традицій, людей, етносів;
- сприйнятливістю і емпатією, умінням дивитися на себе з боку і думати так, як би подумав інша людина;
- впевненість у власних можливостях і силах, знанням слабостей, що виражається в повній емоційної зрілості людини.
Комунікативна компетенція
Міжкультурна комунікативна компетенція являє собою взаємозв’язок умінь і навичок спілкування для правильної взаємодії з оточуючими людьми. Навички включають в себе грамотно поставлену мова, вміння говорити і слухати людей, а також підтримувати тривалі дружні стосунки.
Комунікативна компетентність означає наявність знань і вмінь. Яких саме? Все залежить від ситуації, тому набір може бути абсолютно різним.
Приміром, якщо комунікація відбувається з людьми в якійсь формальній обстановці, то необхідно володіння великою кількістю інформації, щоб постійно нею обмінюватися. Важливо також дотримувати певні правила пристойності та етикету на роботі.
Саме по цій причині КК прийнято розділяти на формалізовану і неформализованную. Будь-який варіант передбачає наявність певних умінь, які важливі саме для цієї ситуації. Без урахування цих двох груп неможливо нормальне функціонування комунікативної компетенції.
Умовно до них належать такі навички:
- широкий словниковий запас;
- вміння грамотно викласти інформацію в усному, так і письмово;
- знання етикету і здатність його практичного застосування;
- аналітичні здібності, які допоможуть при спілкуванні з людьми;
- вміння налагоджувати зв’язок;
- здатність заспокоювати, вислуховувати людину, щоб не допустити розвитку конфлікту.
Комунікативна компетентність відіграє основну роль, так як у світі, де глобалізація – нормальне явище, вміння спілкуватися і підтримувати відмінно допомагають при кар’єрному та особистісному зростанні індивідуума.
Використання всіх навичок часом буває недостатньо, тому що необхідно знання і розмовних або професійних фраз, виразів, а також базове уявлення про іншомовних культурах, про права та обов’язки тієї країни, про стереотипи і реальної діяльності людей.
Компетенція – це важлива мета для людини, яка не знаходиться постійно в межах однієї країни. Іноземні мови з легкістю розвивають мислення, рівень інтелекту людини, а МК допомагає подолати культурний бар’єр, що допомагає розбудити в собі такі поняття, як толерантність, терпимість, спокій, уміння розуміти і слухати.
Компоненти
Комунікативна компетенція включає в себе наступні компоненти:
- лінгвістичний компонент;
- яке соціолінгвістичне;
- прагматичний.
Всі вони допомагають у подоланні бар’єрів між культурами.
Ймовірні проблеми
Існують деякі проблеми міжкультурної компетенції, які сильно гальмують її функціонування:
- уявне сильне схожість між традиціями;
- мова дуже складний і не схожий на рідній;
- невербальні коди сильно відрізняються один від одного;
- стереотипи про культуру;
- схильність людини критикувати все занадто швидко;
- постійна напруга, депресія.
Переступивши через передбачуваний бар’єр між культурами, індивід швидко зможе зробити процес комунікації успішним.
Модель МК
Умовно існує модель міжкультурної компетенції, яка передбачає наявність декількох стадій. Одна з найбільш зрозумілих і логічних моделей була складена Мілтоном Беннетом.
Він говорить у своїх роботах про те, що отримання хорошого результату в процесі комунікації залежить від наявності у людини чуттєвого сприйняття. Воно необхідне для того, щоб сприймати іншомовного людини правильно, розуміючи причину його поглядів і думок.
Основні стадії реакції людини на чужу культуру і її індивідів:
Заперечення, захист і мінімізація – це стадії, які називають этноцентристскими. Такий погляд на речі говорить про те, що людина ставить в центр світу саме свою культуру, вважаючи, що рівних їй немає.
Этноцентристская особистість не розуміє, що можуть існувати якісь сильні культурні відмінності між представниками різних країн і народностей.
