Літак-біплан: особливості конструкції, переваги і недоліки

Біплани у Другій світовій війні

У роки Великої Вітчизняної війни радянські біплани У-2 грали в нашій авіації величезну роль. Як вже було сказано вище, вони використовувалися як бомбардувальників – мало того, що на їхніх бортах містилися бомби, вони були ще й практично невидимими для обстрілу, оскільки були дуже легкими і це дозволяло їм летіти або на вкрай низькій висоті, або на «черепашачою» швидкості. Крім того, біплани виконували розвідувальні функції літака-зв’язківця. На бипланах здійснювали також нічні нальоти на ворожий табір, У-2 постійно взаємодіяв з партизанськими загонами. У-2 був набагато маневреннее німецьких біпланів, а тому німцям ніяк не вдавалося сісти радянським льотчикам на хвіст.

Також у Великій Вітчизняній війні свою значущу роль зіграли і біплани-винищувачі І-153, першим боєм для яких став бій ще в 1939 році на Халхін-Голі. Після цього І-153 активно застосовувалися у війні з фінами, а з початком Великої Вітчизняної – і на її фронтах. З їх допомогою в основному здійснювали ударів по наземним цілям. Оскільки це була стара модель, до 1945 році вона практично вийшла з ладу і, поступившись дорогою «молодим», в подальшому майже не була задіяна.

А ось АН-2 у Другій світовій використовуватися не встиг – «народився» вже після її завершення. Але тим не менш і його можна з повним правом називати військовим літаком – це біплан побачив на своєму віку чимало. Корейська і В’єтнамська війни, громадянські війни в Лаосі і Нікарагуа, війна в Афганістані, війна в Хорватії, повстання в Угорщині, конфлікт у Карабаху, війна в Анголі… І це далеко не всі військові зіткнення, в яких, як транспортної, так і штурмового кошти активно і з успіхом використовувався радянський «кукурузник».