Князь Данило Олександрович: роки життя, правління, біографія

Даниловський монастир

Дивною виявилася доля Данилівського монастиря. Після смерті свого засновника він існував ще якийсь час, а потім зубожів, і на деякий період навіть пам’ять про нього і зовсім зникла на Русі. Але, як свідчать православні перекази, на цьому місці почали відбуватися чудеса.

Легенди свідчать про те, що Святий Данило Московський став з’являтися людям і говорити з ними. Також здійснювалися інші дивовижні пригоди, а хворі люди зцілювалися. Оскільки таких свідоцтв виявилося багато, при Івані Грозному на місці Данилівського монастиря відбудували нову церкву. А в храм Святих Батько семи Вселенських соборів вирішили перенести мощі святого князя Данила. Сталося це в серпні 1652 року.

Спадкоємці князя Данила Олександровича

Після смерті Данила його місце зайняв син Юрій, а іншим дітям, всупереч звичаям, старший брат не хотів віддавати нічого. Московське князівство між тим дуже розширилося. Активну участь у захисті його територій прийняв Іван Калита, відстоявши Переяславль-Залеський. Але тривала боротьба з Твер’ю, де засів князь Михайло Ярославич, шляхом інтриг з татарами отримав від Золотої Орди ярлик на правління. Для війни з ним Іван уклав союз з Новгородом. Його вплив все зростала.

За офіційною версією Іван Данилович почав правити в Москві з 1325 року після зрадницького вбивства Дмитром Тверським свого брата Юрія. Незабаром він отримав Кострому, став контролювати Новгород і Поволжя. Під час правління Івана Калити у війнах на Русі наступило відносне затишшя, що тривало і після його смерті і тривало близько 40 років.

Але світу вдалося досягти лише тому, що для Орди були налагоджені Іваном безперебійні збори данини з російських земель, супроводжувані при цьому нерідко застосуванням грубої сили. За це татари відзначили Калиту і нагородили титулом «Князь великиий всія Русі», який він передав своїм нащадкам. Однак саме зміцнення позицій Московського князівства за часів Івана Даниловича стало запорукою майбутніх перемог над іноземцями, звільнення Русі від татаро-монгольського ярма і нескінченні чвари князів у боротьбі за владу.