Спілкування неодмінно включається в список найважливіших факторів, що впливають на психічного розвитку людини. Завдяки контактам з дорослими людьми діти починають засвоювати досвід, здобутий попередніми поколіннями. Але при цьому повноцінне володіння рідною мовою є ще й засобом пізнання. Його можна вважати одним з найбільш важливих придбань дітей, які досягли шкільного віку.
Збагачення словникового запасу і розвиток мови дитини – найважливіший компонент становлення особистості. З його допомогою молодші школярі опановують цінності національної культури, а також знайомляться з естетичними і моральними нормами соціуму. Саме тому педагоги початкових класів приділяють велику увагу розвитку мови своїх учнів.
Актуальність проблеми
Кожен учитель розуміє, що розвиток мови молодшого школяра є ключем до успішного засвоєння ним усіх предметів не тільки в початкових класах, але і в подальшому, при переході від одного етапу навчання до іншого. Крім цього, за цим показником, як правило, визначається рівень культури, інтелекту та мислення людини. Проте в сучасному світі недостатньо знати правила граматики, які є в рідній мові.
Людині важлива здатність у вільному вираженні своїх думок і володіння культурою мовлення. Цим і викликана необхідність роботи з розвитку мовлення молодших школярів. Її основним завданням є посилення позицій творчого спрямування і розвиток здібностей дітей до комунікації.
Основні періоди розвитку
Мова являє собою специфічний вид діяльності людей. Вона є реалізацією мислення, в основі якої лежить використання засобів мови. Серед основних функцій мовлення виділяють повідомлення і спілкування, емоційне самовираження, а також вплив на інших людей. Багатий словниковий запас і вміння говорити є одними із способів пізнання дійсності.
Саме тому достатній рівень розвитку мовлення молодшого школяра виступає для дитини засобом для успішного навчання.
Здатність до спілкування у людини проходить кілька стадій вдосконалення:
Класифікація мовлення
Спілкування буває різним. В цілому мова поділяють на зовнішню і внутрішню. Перша з них являє собою передачу думок у формі звуків або графічних знаків іншим людям. Внутрішня мова має звернення до самого себе. Це не вимовлені і не написані уявні фрази. Варто відзначити, що саме внутрішня мова необхідна дітям для засвоєння ними нових знань.
У свою чергу, зовнішня форма спілкування ділиться на дві групи – діалогічне і монологічне. Що являє собою кожна з цих двох понять?
Діалог є розмовою, який ведуть між собою двоє і більше людей. При цьому кожне з їхніх висловлювань залежить від ситуації і від реплік співрозмовника. Під час діалогу розгорнуті висловлювання, як правило, не застосовуються.
Монолог є промовою, зверненою до самого себе або до слухачів. Виходячи з поставлених перед людиною завдань і ситуації, він може використати такі види передачі інформації, як читання і письмо, слухання і говоріння. Останні два поняття відносять до усного мовлення. Лист і читання – до письмової. Всі ці елементи досить важливі. Так, письмо і говоріння необхідні для створення мовленнєвого висловлювання. Слухання і читання важливі для сприйняття того, про що говорить людина.
Характеристика мовлення дітей початкової школи
Яким чином спілкується людина, багато в чому залежить від ситуації, в якій він знаходиться, від його досвіду, темпераменту, характеру, фізичного стану, інтересів і здібностей. Використовуючи мова, діти вивчають навчальні предмети, спілкуються один з одним, а також впливають на своїх однолітків і на себе. При цьому чим активніше буде відбуватися розвиток мови молодшого школяра, тим більшим рівень його можливостей пізнання, а також освоєння культурних цінностей.
Які характерні риси спілкування дітей у початкових класах? З надходженням у школу одним з провідних напрямків діяльності дитини стає навчальна. У зв’язку з цим серед особливостей розвитку мовлення молодших школярів відзначається розширення сфери і змісту спілкування з оточуючими людьми, в тому числі і з вчителями, які служать для дітей основним джерелом отримання знань і зразком для наслідування.
Висловлювання дитини цього віку відрізняє безпосередність. Найчастіше вона виражається в повторах з переважанням стислого, мимовільного та реактивного (діалогічного) спілкування.
Розвиток зв’язного мовлення у молодших школярів відбувається при проходженні курсу навчання. Під час занять педагог ставить перед учнями завдання навчитися говорити правильно. Дітям при цьому необхідно давати розгорнуті і повні відповіді на його питання, не використовувати повторів і зв’язно переказувати заданий матеріал. Учні оволодівають програмованої, активної, монологічної та комунікативної промовою.
Виходячи з даних досліджень, проведених психологами, писемне мовлення молодших школярів біднішими усній. Однак вирішити цю різницю можна досить швидко. Достатньо лише проводити необхідні заняття з розвитку мовлення молодших школярів. І тоді вже до 3 класу в письмовій мові дітей можна спостерігати більш високий відсоток прикметників та іменників і менший обсяг спілок та займенників, які характерні для усної розмови.
Розвитку письмової мови молодших школярів сприяє їх знайомство з орфографією і граматикою. На думку психологів, отримання таких знань призводить до підвищення вимоги дітей до аналізу слів за їх звуків. При цьому у дитини цього віку відбувається перетворення слухового образу в зорово-руховий.
Серед особливостей розвитку мовлення молодших школярів можна виділити і поступове навчання навичкам, що дозволяють відрізнити написання та вимову. Закінчуючи початкову школу, діти вже вільно змінюють час розповіді, що підлягає викладу. Вони придумують історії на задані теми, виходячи із запропонованого плану і наявних граматичних конструкцій.
Розвиток мови молодшого школяра відбувається у той час, коли він навчається проводити аналіз слова. Адже при використанні префіксів або суфіксів дитина освоює лексичне напрямок своєї рідної мови. Він починає швидше підбирати потрібні слова, щоб висловити свої думки і точно визначити якості предметів. Вивчення правил орфографії, а також оволодіння синтаксисом сприяють твори та перекази, що виконуються учнем.
Розвиток усного мовлення молодших школярів виражається й у виробленні в них навичок читання. Іншими словами, діти починають досить швидко і правильно розпізнавати букви та їх поєднання, перетворюючи побачені символи в слова. На те, що читання стає осмисленим, вказують правильні інтонації. Діти в початкових класах вже здатні звертати увагу на окличний і питальний знаки, які перебувають в кінці речення. З часом осмисленість читання можна побачити і в більш тонкої його інтонаційної виразності.
У розвитку мовлення і мислення молодших школярів психологи відзначають важливість такого процесу, як интериоризация. Він являє собою перехід від читання вголос до вимови тексту про себе. Интериоризация допомагає розвитку мовлення дітей, що багато в чому впливає на зміну їх мислення і розуміння. Так, при вступі до школи дитина має лише наочно-дійовим і елементарно-образним сприйняттям світу. Надалі його мислення виростає до словесно-логічного і конкретно-понятійного. Цьому сприяє активне засвоєння і використання мови. Вона являє собою один із засобів мислення та сприяє вирішенню різноманітних завдань. При цьому розвиток мовлення буде йти набагато успішніше, якщо дитина навчиться міркувати вголос, вимовляти словами хід думки і озвучувати отриманий результат.
Таким чином, розвиток мовлення у молодших школярів відбувається завдяки впливу навчального процесу. При цьому діти починають усвідомлювати всі ті функції, які покладені на вимовлені ними слова. Це дозволяє дитині починати планувати, передбачати ті реакції, які можуть виникнути у співрозмовника, а також говорити про свої задуми.
Для найбільш ефективної роботи з дітьми педагогу необхідно виявляти рівні розвитку мовлення молодших школярів. Зробити це можна за допомогою різних методик. Розглянемо їх докладніше.
Визначення понять
При використанні даної методики школяреві пропонуються різні набори слів.
Перед початком проведення діагностики розвитку мовлення молодших школярів дитині дається певна інструкція. Він повинен розглянути описані вище набори слів і уявити собі, що зустрів людину, яка нічого не знає про їхнє значення. Пояснити їх зміст і належить школяреві. Після цього дитина повинна дати визначення слів, які були обрані навмання з п’яти наборів. Якщо школяр правильно роз’яснив слово, то він отримає 1 бал. При не цілком точному описі – 0,5 бала. Неправильне роз’яснення оцінюється в 0 балів. На виконання кожного завдання школяру відводиться 30 секунд.
З’ясування пасивного запасу слів
Згідно даної методики по визначенню рівня розвитку мовлення, дитині пропонуються ті ж самі п’ять наборів з десяти слів, описаних вище. Для отримання необхідних результатів дослідник зачитує школяру будь-яке слово з першого ряду і пропонує вибрати йому з інших груп, що найбільше підходить за змістом. При цьому кожен з цих наборів прочитується педагогом або психологом вголос. Так, до слова «велосипед» повинно бути підібрано слово «літак». Адже і те, і інше поняття відносять до транспортних засобів.
З’ясування активного запасу слів
При використанні даної методики школяреві пропонуються малюнки з зображеннями різних предметів і людей. Дивитися на них дитина повинен протягом 3-4 хвилин. Після цього йому необхідно скласти докладний розповідь про дії, які зображені на картинці, і про представлених там предметах. Мова дитини при цьому повинна бути зафіксована в спеціальному протоколі. У подальшому отримані дані піддаються аналізу, що дозволяє виявити той чи інший рівень розвитку мовлення учня, який залежить від отриманих дитиною балів.
При необхідності педагогу знадобиться застосувати на своїх уроках спеціально розроблені методики. Розглянемо їх докладніше.
Імітативний
Ці методи розвитку мовлення молодших школярів передбачають навчання дітей за зразками. При цьому використовується широкий спектр прийомів. Серед них:
- різні види переказу запропонованих текстів (стислий, вибірковий, з творчими змінами тощо);
- письмовий виклад матеріалу, із зміною оповідання для його сценічного втілення і т. д.
При використанні методики розвитку мовлення молодших школярів за зразком нерідко використовують і більш дрібні вправи. Так, учням може бути запропоновано складання тексту за аналогією з яким-небудь вже озвученим, відпрацювання інтонацій вимови і пауз за прикладом їх виконання педагогом.
За зразками діти можуть працювати над різноманітними жанрами, які прийняті в суспільному житті і в літературі, над описом твори, над стилістичними, а також композиційними особливостями нарису, оповідання або ж ділових паперів, тобто заяв, оголошень, телеграм і т. д.
При застосуванні імітаційних методів на уроках розвиток мовлення молодших школярів проявляється у підвищенні самостійності, а також пізнавальної активності дітей. Виражається це у виборі творів літератури і авторів, у здійсненні попереднього мовного аналізу, а також проводиться логічної роботі (стиснення тексту, його вибіркової передачі, у складанні плану і в розподілі оповідання на частини).
Комунікативні
Використовуються в даних методах прийоми розвитку мовлення молодших школярів припускають:
- Створення певних мовленнєвих ситуацій або ж їх вибір з життя.
- Підключення рольових ігор і праці, походів та екскурсій, спеціально організованих спостережень, а також інших способів, що дозволяють накопичити матеріал і враження.
- Застосування будь-яких видів діяльності, у процесі яких з’являється потреба у висловленні.
- Створення уявних сюжетів.
- Підбір різноманітних жанрів (виступів по радіо, доповідей, реклами, телепередач).
- Пробу написання власного тексту в прозі або віршах.
При застосуванні комунікативної методики розвитку мовлення молодших школярів від дітей знадобиться оволодіння системою умінь, що складається з семи груп. В їх число входять:
- пов’язані з темою пропонованого виробництва та її розкриттям;
- дозволяють підпорядкувати складений учнем розповідь певним змістом з висловленням власної думки, емоцій і відносин до вчинків героїв;
- дозволяють зібрати і накопичити матеріал, виділивши з нього головне і другорядне;
- сприяють систематизації тексту, складання його плану і роботі над композицією;
- дозволяють підготувати відповідний темі словник, а також підбирати фразеологію, образи і т. д.;
- дозволяють скласти текст, записавши його без помилок або виклавши усно, застосовуючи елементи імпровізації;
- допомагають удосконалювати написане, перевіряючи пунктуації, орфографію, а також виробляючи редагування.
При застосуванні такої методики на уроках розвиток мовлення молодших школярів виражається в їх умінні критично аналізувати сказане не тільки собою, але і однолітком, рецензувати твори, написані іншими учнями, а також пояснювати допущені помилки і виявляти їх причини.
Варто відзначити, що складені дітьми розповіді мають величезну виховну силу, так як є самовираженням особистості учня.
Конструювання
На перший погляд здається, що завдання розвитку мовлення молодшого школяра цілком можна було б вирішити при використанні методу «за зразками», а також комунікативного. Однак для отримання більш повного ефекту необхідна опора не тільки на літературні образи і потреба в спілкуванні, але й на свідоме складання дітьми тексту. Для цього і використовується метод конструювання, який передбачає використання різноманітних прийомів, серед яких:
- тлумачення смислу слів і їх значень емоційно-експресивних відтінків;
- робота з антонімами, синонімами і паронимами, а також фразеологическими одиницями, які включаються в складається школярем текст;
- виправлення помилок, допущених у процесі усного мовлення та письмового викладу;
- робота з тлумачним, орфографическим, синонімічних і словообразовательным словниками.
Існує і така група прийомів методики конструювання, яка передбачає:
- складання дітьми словосполучень з наявними словами;
- перевірку сполучуваності слів при використанні словників або на підставі мовного чуття;
- складання речень за заданою моделям і схемам;
- вираз дітьми певної думки в різноманітних синтаксичних варіантах;
- перебудову структури поширеного пропозиції;
- роботу над логічними наголосами і паузами.
Використання ігор
За допомогою яких ефективних засобів розвиток мовлення молодших школярів може бути прискорено, що дозволило б дитині ефективніше навчитися вільно висловлювати власні думки? Для цього необхідно створити для школяра сприятливі умови. У початкових класах зробити це допоможе використання гри. Вона є особливою формою співдружності, співробітництва і спілкування, вивідною можливості та інтереси дитини на рівень творчо мислячої особистості. В освітніх установах використовуються ігри трьох груп, а саме:
Широке поширення в навчальній діяльності отримали дидактичні ігри. Крім розвитку мовлення вони беруть на себе ще й функцію підвищення інтелекту учнів. Використання дидактичної гри при навчанні учнів молодших класів дозволяє усунути ряд труднощів у вивченні і закріпленні матеріалу. Застосовують педагоги це засіб і на позакласних заняттях.
Існує спеціально розроблений комплекс ігор, які спрямовані на розвиток мовлення молодших школярів. Одні з них – графічні. Використовуються ці ігри в зв’язку з тим, що діти, що надійшли в перший клас, поки ще не вміють писати. Однак вони цілком здатні фіксувати власні думки, використовуючи малюнок. Будь-яке зображення школяр легко перетворює в розповідь, який можна не один раз «перечитувати» і доповнювати.
Серед ігор, розроблених для розвитку мовлення, існують і пояснювання. При їх застосуванні дітям треба давати визначення, що вивчається у школі поняття так, як вони самі його розуміють.
Розроблена і застосовується також ціла група картинних ігор. Педагог пропонує дітям різні ілюстрації, за якими їм належить скласти розповідь чи скласти історію.
Для розвитку мовлення молодших школярів використовуються ігри на об’єднання, порівняння і класифікацію. У цьому випадку дітям потрібно групувати предмети по тих або іншим заданим ознаками. Досить популярними у сучасній системі освіти є рольові ігри. Дітям при цьому пропонується самим встановлювати правила, підбирати для себе персонажів і придумувати сюжет.
Вибір тієї чи іншої гри обумовлюється етапом уроку, його змістом і цілями. Вчитель при цьому відводиться провідна роль. Адже ефективність гри багато в чому буде залежати від ставлення до неї педагога, а також від його зацікавленості в результатах. Під час гри дитина чудово засвоює мову, одночасно з цим накопичуючи знання і розвиваючи свою уяву і мислення.
