Творча діяльність
З п’ятнадцятирічного віку князь Данило вже вів на ввірених йому землях активну творчу роботу, продолжаемую аж до кінця життя. Він споруджував монастирі і храми, вводив зміни в порядок збору торгових мит, підвищував обороноздатність князівства, прагнучи до його самостійності.
Діяльність князя Данила Олександровича і його політика була спрямована на розширення власних земель. Природно, бажаючи цього, він не міг уникнути інтриг, боротьби за владу і міжусобних чвар, всерйоз потрясавших тоді Русь. Однак літопису і народна пам’ять, а пізніше і православні перекази приписували йому неабияку миролюбність і мудрість, відзначаючи його дипломатичні здібності, прагнення уникати крові та воєнних конфліктів.
Битви з Золотою Ордою
Старші сини Олександра Невського в 80-ті роки XIII століття розгорнули боротьбу за Володимирське та інші князівства. Один з них, Дмитро Переяславський, одержимий боротьбою за владу, шукав союзу з золотоординським правителем західного улусу Ногаєм. За допомогою до його супернику хану Туда‑Менгу звернувся другий з братів – Андрій Городецький. До того часу татари вже неабияк зруйнували Рязань, Муром і мордовські землі. А тому, шукаючи нової наживи, зраділи нагоди, скориставшись размолвками руських князів, залякати і обібрати Володимир та інші багаті міста Русі.
Намагаючись убезпечити Москви від татарського свавілля і недалекоглядності братів, князь Данило Олександрович змушений був вести гнучку політику, підтримуючи то ту, то іншу участь у конфлікті сторін. Об’єднавшись з князем Новгородським, своїм другим дядьком, Данило зупинив татар і здобув над військами Золотої орди вражаючу перемогу. Крім того, молодшому синові Олександра Невського вдалося примирити, хоч і на час, своїх братів Андрія і Дмитра, після того воювали деякий час на одній стороні. Чималу політичну вигоду приніс Данилу дружній союз з князем Володимирським, яким згодом став старший брат Дмитро, а пізніше і з його сином Іваном.
