За функціональним призначенням
У цій класифікації запасів ми виділимо наступні категорії:
- Поточні запаси.
- Буферні (інші назви – страхові, гарантійні) запаси.
- Сезонні запаси.
- Підготовчі запаси.
- Запаси просування готової продукції.
- Спекулятивна група запасів.
- Неліквідні (або ж застарілі запаси).
Характеристика категорій
Докладніше познайомимося з складовими класифікації ресурсів за функціональним призначенням.
Поточні запаси – основна частка товарних або виробничих запасів, призначених, головним чином, для забезпечення безперебійності процесів виробництва/збуту між надходженнями. Як правило, їх розраховують, спираючись на інтервали поставок.
Буферні/страхові/гарантійні запаси потрібні для скорочення ризиків, що можуть бути пов’язані з коливанням ступеня попиту на готові товари, невиконанням зобов’язань щодо постачання необхідних матеріальних ресурсів, збоями на технологічних, виробничих циклах. Або при інших непередбачених обставин, коли потреба неможливо задовольнити звичайним способом.
Страховий запас продукції – величина постійна. В звичайних умовах вона буде і недоторканною. Норми тут визначаються на базі середньодобового споживання кожного з різновидів готової продукції або матеріальних ресурсів.
Підготовчі запаси є частиною збутових, виробничих. Вони призначаються для підготовки як ресурсів, так і готової продукції до особистого, виробничого споживання. Утворюються зазвичай в результаті наступного:
- Приймання товару.
- Оформлення продукції.
- Вантажно-розвантажувальні роботи.
- Додаткові рівні підготовки до споживання – растаривание, сушка, чистка та ін.
Величина підготовчих запасів буде залежати від обсягу часу, потрібного для здійснення логістичних операцій по підготовці ресурсів або готових продуктів до споживання. Також не останню роль у розрахунках грає і обсяг середньодобового споживання.
Що відноситься до матеріальних запасів ще? Це сезонні запаси ресурсів і вже готових виробів чи продукції. Вони створюються, зберігаються при явно відчутних коливаннях попиту, виробництва чи транспортування. Саме сезонні запаси дозволяють забезпечити нормальну діяльність підприємств на період різних сезонних перерв.
Величина сезонних запасів сировини/вже готових продуктів визначатиметься як добуток середньодобового споживання типу матеріального ресурсу на період перерви в його надходження або вживанні.
Запаси просування вже готових продуктів будуть формуватися і підтримуватися в дистрибутивних ланцюгах для швидкої реакції компанії на проведену нею ж маркетингову політику налагодження поставок товарів на ринок. Як правило, такими запасами, у своїй більшості, є товари широкого вжитку. Мета їх виробництва – задовольнити можливе різке підвищення попиту на ту чи іншу продукцію виробника.
Спекулятивні запаси створюються підприємствами на випадок можливого збільшення цін.
Що ж відноситься до неліквідним (або застарілим) запасів? Це товари, які не виходить реалізувати протягом тривалого часу. Причин тому кілька: погіршення якісних характеристик продукції під час її зберігання, моральне старіння, закінчення гарантійних періодів зберігання/обслуговування та ін.
