Якщо запитати у середньостатистичного росіянина, які асоціації у нього виникають зі словом «Молдова» або «молдавани», у відповідь, швидше за все, прозвучить ряд досить розхожих стереотипів про вини, будівельному бізнесі, мамалиги і галасливих святах. Між тим, молдавани – це нація з багатою історією та культурою, гарними традиціями і чудовою кухнею. А більшість її представників працьовиті, доброзичливі і гостинні. Не дивно, що в останні роки інтерес туристів до цієї країни поступово зростає.
Походження молдаван
Як і звідки з’явилася ця народність? Історики виділяють два основних етапи формування: поява етнічної спільності «влахов» (предків більшості східно-романських народів) і виділення з них безпосередньо молдавської народності.
Територією розселення влахов стали Карпатські гори і північна частина Балканського півострова. Етнос формувався починаючи з VI століття, з романизированых фракійських племен і слов’ян, що розселилися в цьому регіоні. Вони згадувалися в грецьких, німецьких, римських, угорських писемних джерелах під іменами фракійців, даків, влахов і волохів.
Безпосередньо молдавська народність складається з XII століття в Східному Прикарпатті внаслідок етнічного взаємодії влахов, які переселилися з Трансільванії, і східних слов’ян (русин).
За всю історію існування через цей регіон неодноразово проходили різні міграційні потоки, однак молдаванам вдавалося зберегти етнічну спільність. У більшості випадків прибули етноси успішно асимілювалися, не надаючи вирішального впливу на зовнішність молдаван, їх мову, традиції, вірування та обряди.
Сторінки історії
До XIV століття на території сучасної Молдови в основному перебувала під контролем різних племен і державних утворень. Найважливішим етапом формування етнічної та державної ідентичності молдаван став час існування Молдавського князівства.
Згідно з давньою легендою пастухи-волохи, полюючи на зубра, зустріли пасічника-русича і, домовившись, стали заселяти колись розорені татарами землі своїми одноплемінниками. Таким чином, молдавани належать до східно-романської та слов’янської групам. Всередині князівства співіснували романська і слов’янська мовні спільності, при цьому гострих етнічних конфліктів зафіксовано не було.
Саме князівство, що існувало протягом XIV-XIX ст., розташовувалося на території сучасної Молдови, частково України і Румунії. Культурно та економічно було міцно пов’язано з Волоським князівством, Руссю, Османською імперією, Болгарією. До середини 14 століття воно перебувало під протекторатом Угорського королівства.
Ключовим моментом в історії молдаван стало визнання незалежності у 1365 році. Князівство поділялося на Верхню і Нижню Молдавію і Бессарабію. За роки існування ці території неодноразово переходили під контроль різних держав. Так, в 1812 році Бессарабія була приєднана до Росії, а в 60-х роках 19 століття виникло об’єднане князівство Валахії і Молдавії, з 1881 року відоме як Румунія.
У 1917 році була проголошена Молдавська республіка, яка через кілька років увійшла до складу СРСР. Чорною сторінкою історії став для Молдови період Другої світової війни, коли вона була на кілька років окупована румунськими і німецькими військами.
Після розпаду СРСР у червні 1991 року Республіка Молдова стала незалежною державою.
Молдавська мова
Створення єдиної мовної спільності безпосередньо пов’язано з формуванням національності молдаван, політичним і державним статусом регіону їх проживання. Перші згадки саме про молдавською мовою з’являються в джерелах XVII століття. Хроніст Григорій Урек пише про те, що цією мовою розмовляють волохи, молдавани і трансильванцы.
У цей же період з’являються перші письмові видання кирилицею. Раніше для церковної, адміністративної документації і в літературі використовувався церковнослов’янська. Причому він був саме мовою офіційних документів і не використовувався в усному мовленні.
Літературний молдавську мову, почав активно розвиватися з 17 століття, остаточно сформувався у другій половині дев’ятнадцятого століття. В цей же час проявилися відмінності між молдавською та румунською мовами. Вони зберігаються і сьогодні.
Тому державною мовою республіки вважається, незважаючи на свою мовну ідентичність з румунським, саме молдавський, слов’янський компонент якого виражений сильніше. Характерною особливістю сучасних молдаван є також володіння або близьке знайомство з російською мовою. В залежності від ситуації та контексту бесіди багато досить легко переключаються з однієї мови на іншу.
Молдавани: зовнішність, фото
Характеристика будь-якої народності рідко обходиться без згадки зовнішніх ознак. Коли розмова заходить про зовнішність молдаван, часто згадується визначення «романський тип». І дійсно, значна частина населення відповідає цим ознакам: темні, часто кучеряве волосся; високий лоб; тонкий ніс (нерідко з горбинкою); шкіра трохи смаглява; очі зазвичай карі або зелені, хоча бувають також сірі і голубі.
Таким чином, відрізнити молдаван на фото в цілому можна, але це не відноситься до всіх представників нації. По-перше, їх цілком можна сплутати з італійцями. І справа не тільки в смуглом особі і кучерявих волоссі, але і в досить емоційній міміці, жестикуляції і голосі під час спілкування. По-друге, міське населення більш космополітичне, серед них зустрічається багато «європейських» типажів, в тому числі, світло-русяве і блакитноокі. Крім того, на території Молдови традиційно проживають євреї, вірмени, цигани, старовіри-липовани, православні тюрки (гагаузи).
Що стосується одягу, то колорит тут можна спостерігати в основному в глибинці. Наприклад, носіння халатів і безрукавок поверх одягу в холодну пору року. У Кишиневі ж плаття цілком звичайно, у загальноєвропейському стилі. Більш того, туристи відзначають нечисленність неформальних молодіжних рухів, часто виділяються своїм зовнішнім виглядом.
Риси менталітету
Якщо говорити про риси національного характеру, то молдавани – це цілий набір характерних ознак, одна частина яких відповідає дійсності, інша – часто відноситься до розряду кліше.
Більшість відзначають їх працьовитість, доброзичливість, охайність, гостинність, прихильність сімейним цінностям, уміння щиро веселитися й святкувати.
Розхоже уявлення про трьох основних цілях (посадити дерево, збудувати будинок і виростити сина) відповідає життєвим цінностям багатьох молдаван. Паралельно, як вони самі відзначають, включається принцип «кум се каде» («як у людей», «не гірше, ніж у інших»). І це, з одного боку, вмотивовує на досягнення певних життєвих цілей, з іншого – часто призводить до прагнення відповідати певним нав’язаним ідеалам.
Ще однією рисою характеру молдаван можна назвати старанність, а також чиношанування і готовність дотримуватися ієрархію, як у професійній, так і в особистому житті.
Цікаві ідеологічні цінності молдаван. Тут можна виділити два ключових елементи. Це підкреслення наступності Молдавії і Римської імперії, а також певна міфологізація фігури господаря Стефана чел Маре (Великого). Саме при ньому Молдавське князівство переживало період розквіту та ненадовго стало активним гравцем на політичній арені Європи.
Релігія молдаван
Якщо говорити про релігійну складову, то тут картина досить однорідна. Відповісти на питання, якої віри молдавани, просто: православною. Це підтверджується статистичними даними.
Практично 98 % віруючого населення сповідує православ’я. Але ось всередині православної релігії молдаван виділяється два основних напрямки. Тут представлені Молдавсько-Кишинівська і Бессарабська метрополії. Перша відноситься до Московського патріархату, має шість єпархій. В цілому, на її частку припадає майже 90 % всіх приходів країни. Вона діє з 1992 року, а фактично є спадкоємницею створеної на початку XIX століття Хотинській-Кишинівської метрополії.
Бессарабська митрополія Румунської церкви залишається в меншості, її прихильниками є 11 % віруючих. Вона є автокефальна, має ряд особливостей, і знаходиться в досить складних відносинах з державними властями.
Основна відмінність двох метрополій – мова церковного служіння. У першому випадку використовується церковнослов’янська, в другому – старомолдавский. При цьому обидві метрополії використовують ще і грецький. Треба зазначити, що якихось явних і серйозних непорозумінь між ними не спостерігається.
Одним із значущих релігійних праць в Молдові вважається Катехізис (136 життєвих заповідей з безліччю коментарів).
Культура і мистецтво
Внесок Молдавії в скарбницю світового матеріального і нематеріального мистецтва досить значний.
Образотворче мистецтво розвивалося тут під великим впливом візантійських традицій. Це знайшло відображення у створених молдавськими живописцями фресках, іконах, мініатюрах.
Багато пам’яток архітектури і живопису серед храмів і соборів Молдови. Так, Мазаракієвська церква, побудована в XVIII столітті, є найстарішим збереженим будівлею Кишинева. Цікава історія дерев’яної церкви Успіння Богородиці. Спочатку вона була зведена при монастирі Хыраука в середині XVII століття, після чого кілька разів переносилася з місця на місце, і лише в 2010 році була повністю розібрана і знову зібрана в столиці.
Розрізняється і стилістика релігійні споруди: хрестово-купольні споруди, шатрові, що тяжіють до візантійського стилю, неокласичні і багато інших.
Одним з найважливіших напрямків мистецтва для молдаван залишається музика. Вони шанують національні музичні традиції, в тому числі ігри на окремих інструментах (най, чімпой, кобза, флуер). Най – це духовий інструмент, схожий на флейту з декількома стовбурами. Народні пісні в основному складені для одного або двох голосів. Крім традиційної музики активно розвивається сучасна естрада, рок і поп-напрямів. Дочка молдавського співака Павла Стратана, Клеопатра, занесена в Книгу рекордів як сама юна виконавиця. Вона виступає на сцені з 3 років.
Національний костюм
Якщо шукати в мережі фото молдаван, то в більшості випадків це будуть зображення в національному одязі. Вона дійсно досить колоритна.
Зазвичай її надягають під час державних свят та фестивалів. Досі існують майстри, які займаються пошиттям саме такий одягу з дотриманням усіх традицій.
Національний чоловічий костюм молдаван складається з темних штанів, білої сорочки, хутряної безрукавки або суконного жилета, баранячої шапки або ковпака та шкіряного взуття ручної роботи. Обов’язковий елемент – вовняний пояс синього, червоного або зеленого кольору довжиною до трьох метрів. Примітно, що традиція носити баранячі шапки і хутряні безрукавки зберігається в деяких селищах і донині.
В ансамбль жіночого костюма входять: многоклиновая спідниця з полотняним фартухом, біла сорочка з орнаментом, хустка-басма або покривало, часто важке намисто марджели. Сорочка подвязывалась вовняним поясом, зверху накидалося покривало, частково закрывавшее голову. Також носили жилети (пептар).
Тканина для одягу традиційно жінки пряли, досвід передавався в родині з покоління в покоління. Зазвичай це були льон і вовна. Сучасні аналоги виготовляють з бавовняної тканини.
Місцева кухня і виноробство
Молдавани це гостинний народ, і їх привітність часто виражається в готовності посадити за стіл і дозволити долучитися до національної кухні.
Враховуючи специфіку територіального розселення і природні умови, традиційними в молдавській кухні спочатку були молочні продукти, овочі, фрукти, страви з кукурудзяного борошна. Способів приготування овочів використовувалося безліч: їх споживали у свіжому вигляді, пекли, смажили, варили, фарширували, гасили і солили. Мамалига, каша на основі кукурудзяного борошна, готувалася майже щодня. Досі традиційними стравами є:
- м’ясний суп заступника;
- листковий пиріг із бринзою плацинда;
- овочевий суп чобра;
- протерта квасоля з часником;
- вареники;
- овочеве рагу гювеч;
- голубці у виноградному листі сармале.
Обов’язковий продукт на столі – бринза. Її витримують близько двох тижнів, використовуючи в якості основи молоко лише певних порід овець.
Виноробство – безумовна візитна картка Молдови. Активно розвивається з 14 століття. На сьогоднішній день короткий перелік традиційних вин входить більше сорока найменувань. Це ординарні і марочні сухі, напівсолодкі і міцні вина, а також дивины (бренді).
Молдавські свята і традиції
Коли говорять про національних рисах, багато хто відзначає, що молдавани – це любителі веселих свят, урочистостей, хорошого застілля, музики і танців. І це в цілому відповідає дійсності. Молдавани люблять свята і зазначають їх з розмахом.
Серед офіційних свят – День незалежності, Різдво, Новий рік, День національної мови. Під час останнього жителі покладають квіти на могили поетів і письменників, і згадують творчість Олексія Матвійовича.
Традиційним залишається Мерцишор, свято зустрічі весни, відзначається 1 березня. Люди дарують один одному червоно-білі прикраси у вигляді сплетених ниток з квітками на кінці. Їх носять протягом місяця, прикріпивши до одягу з лівої сторони, після чого вішають на дерево, загадавши бажання.
У Молдові існує культ святих, у кожного села є власний покровитель. У день його шанування прийнято ходити до церкви, влаштовувати застілля, запрошувати гостей. Під час свята в сільській місцевості часто влаштовуються змагання «трынта» (вид національної боротьби, вимагає хитрості і спритності), переможець яких отримує барана.
З 2002 року відзначається також Національний день вина. Святкування супроводжується грою на національних інструментах, танцями (молдовеняска, хору, жок) і, звичайно, дегустацією місцевих вин. В цей день в Кишинів з’їжджаються винороби з усіх куточків країни, які беруть участь у конкурсі на кращий сорт вина.
