Коли двері закривається, інша – відкривається
Спільне підприємство було золотою жилою. Прибуток була дуже вагомою: до десятків мільйонів доларів в місяць. Частина грошей йшла на закупівлю деталей магнітофонів, кухонних комбайнів, радиомагнитол, які збирали в подальшому на заводі. Всі ці товари користувалися величезним попитом. Керівники підприємства їздили в постійні закордонні відрядження, могли дозволити собі мобільні телефони, які вартували біля єдиного тоді оператора 4 000 доларів. Звичайно, таке багатство не могло не привернути до себе увагу кримінального світу.
Розгул бандитизму в 90-х роках мав великий розмах. Вже нікого не дивували кримінальні розборки, вбивства, розділ територій впливу, рекет. Можна сказати, що Шабалову пощастило, коли він у 1993 році зайняв посаду радника першого віце-прем’єра уряду РФ Олега Сосковця. Бо як керівників підприємств тоді відстрілювали із завидною регулярністю. Шабалов уникнув такої долі, але згодом, коли СРСР повністю розвалився, спільне підприємство з-за неплатежів і втрачених зв’язків між підприємствами на пострадянському просторі, припинило своє існування.
