Скандинавська тема
«Скандинавські» картини Ігоря Євгеновича Ожиганова також варті уваги. Наприклад, популярність здобула його робота «Один». На ній зображений верховний бог германо-скандинавської міфології. Він володіє Вальхаллою – небесним чертогом в Асгарді, який вважається своєрідним раєм для доблесних воїнів, які зустріли свою смерть на полі битви. Один, зображений на картині, сидить на троні і тримає в руці спис. Компанію йому складають вовки.
Інтерес представляє і твір «Рибалка Тора». Як легко здогадатися з назви, на цій картині зображений скандинавський бог війни, бурі й грому, чиїм обов’язком є оберігати людство від чудовиськ і велетнів. На картині Тор зображений довговолосим богатирем, наділені могутньою силою. Він виходить на човні у відкрите море і бореться з його жахливими мешканцями. Вирують навколо хвилі не лякають Тора, він випромінює впевненість, демонструє повне володіння ситуацією.
Хеймдалль – ще один персонаж германо-скандинавської міфології, про яку не забув Ожиганов. Цей бог належить до роду асів, вважається сином Одіна і дев’яти матерів. На однойменній картині він зображений на здибленому коні. Хеймдалль сурмить у свій знаменитий золотий ріг. Якщо вірити легенді, так він сповіщає людей про наступаючому кінці світу, закликає богів до останньої битви.
«Фрейр і Фрея» — картина, на якій намальовано відразу два божества. Фрейр – прекрасний бог літа і родючості, йому підвладний сонячне світло. Саме йому молилися ті, хто мріяв про багатий врожай. Фрейр не любить конфліктів і воєн, намагається привести окремих людей і цілі народи до миру. Фрейя – богиня любові і війни, рівної якій по красі немає серед смертних і богів. Її серце наповнене любов’ю, вона співчуває кожному страждаючому суті. Фрейя також вважається символом валькірій, які підбирають загиблих під час битви воїнів. На картині Фрейр зображений верхи на кабана, який є його священною твариною. Фрейя ж керує колісницею, запряженою двома котами. Зовнішність богів відповідає описам, що наведені в міфології.
