Нова теорія
Наступний, хто помітив наявність проблеми, був Роберт Зайенс – вчений у галузі соціальної психології. Цей чоловік запропонував абсолютно нову гіпотезу активації. Теорія Зайенса стверджувала, що обидва ефекту соціальної інгібіції та фасилітації проявляють себе за рахунок загального збудження.
Він також виявив деякі нюанси цього процесу. Їм було встановлено, що приклади соціальної інгібіції проявляють себе під час рішення не найпростіших інтелектуальних завдань. Учений звернув увагу на те, що ефективність виконання звичайних дій тільки стимулюється наявністю глядача. Під час виконання складних завдань з не самими очевидними наслідками можливість допустити помилку збільшується.
Домінуючі реакції стимулюються через порушення в обох випадках. Роберт Зайенс провів приблизно триста досліджень разом зі своїми асистентами, а також з десятками тисяч добровольців і посилив свою теорію даними, отриманими на практиці.
