Opel Vectra: як розвивалася інженерна думка
Альтернативний конструктивний крок зробили інженери в 1988-му, намагаючись замінити «Аскону». Робітники заводів Німеччини, Іспанії, бельгійських мануфактур посилено працювали над створенням, пропонуючи гамму силових агрегатів. У 1992 року дволітровий турбодвигун в 204 л. с. був виставлений на споживчий суд. Працював агрегат на дизелі, на четырехступенчатом автоматі, механічною КПП.
У рестайлінг емблема перемістилася на решітку радіатора, надаючи впізнаваності бренду. В такому вигляді вона дійшла до 1995 року. Наступний етап в історії «Опеля» – «Вектра», яка дозволила збільшити показники потужності, динаміки. Проектувальникам вдалося це зробити, доповнивши лінійку хетчбеків і седанів універсальної кузовний комплектацією. Тут вже в хід йшли 4-циліндрові рухові конструкції на бензині. Турбодизелі також використовувалися з об’ємом до 2,2 або 1,7 літра. Конгломерат налагодив співпрацю з фірмою Irmscher, що вилилося в появу версій «i500», «i30». Тираж був обмежений.
Початок нульових охарактеризувалося новими зв’язками, в тому числі з російським автопромом: в Єлабузі заснували цех по збірці. Вийшло третє дітище великої колекції з більш солідним і презентабельним виглядом порівняно з побратимами попереднього ряду. Це дорогий бізнес-рівень зі збільшеною колісною базою. Сила моторів підвищена до 155 к. с. завдяки безпосереднього вприскування пального. Атмосферник замінили на австралійський силовий агрегат Holden. Промисловість, що випускала цю продукцію, знала комплектації з механікою, коробками-автоматами, роботом Easytronic, бесступенчатыми варіаторами. 2009-й став завершальним етапом літописі іномарок.
