«Ядерний щит», що став реальністю
Завдяки докладеним зусиллям створення «ядерного щита Батьківщини» − так називали в ті роки атомну зброю − йшло повним ходом. Дослідно-конструкторські бюро, перед якими ставилися завдання по створенню обладнання, здатного виробляти уран, збагачений на основі ізотопу 235, були створені в Ленінграді, Новосибірську, а також на Середньому Уралі, в районі селища Верх-Нейвинский. Крім того, з’явилися кілька лабораторій, в яких велася розробка важководних реакторів, розрахованих на плутоній 239. До участі в реалізації «Атомної програми» з кожним роком залучалась все більша кількість висококласних фахівців.
Перше успішне випробування радянської атомної бомби відбулося 29 серпня 1949 року на полігоні в Семипалатинську (Казахстан). Незважаючи на те, що експеримент проводився в обстановці підвищеної секретності, вже через три дні американці, взявши проби повітря в районі Камчатки, виявили в них радіоактивні ізотопи, які свідчили про те, що відтепер ними втрачена монополія на саме смертоносне в історії людства зброю. З цього часу між державами, які перебували по різні боки «залізної завіси», почалася смертельна гонка, лідер якої визначався рівнем наявного в його розпорядженні ядерного потенціалу. Це послужило стимулом для проведення подальших, ще більш інтенсивних робіт в рамках СРСР атомного проекту, коротко описаного в нашій статті.
