Радянська агентурна мережа в Америці
Ключовими фігурами в створення агентурної мережі, що використовувалася для отримання та передачі в Москву цінних відомостей, були дві людини: перебував у Сан-Франциско резидент НКВС Григорій Хейфіц, який фігурував в донесеннях під псевдонімом Харон, і його найближчий помічник – полковник розвідки С. Я. Семенов (псевдонім Твен). Їм вдалося встановити точне місцезнаходження секретної лабораторії, в якій велися роботи зі створення ядерної зброї.
Як з’ясувалося, вона розміщувалася в місті Лос-Аламосі (штат Нью-Мексико), на території, яка колись належала колонії для малолітніх злочинців. Крім того, був встановлений код атомного проекту і точний склад його розробників, серед яких виявилися кілька осіб, які брали участь на запрошення радянського уряду в сталінських будівництвах і відкрито выказывавших ліві погляди. З ними була налагоджена зв’язок, і після ретельно проведеної вербування через них у Москву стали надходити вкрай необхідні для здійснення атомного проекту в СРСР документи і матеріали.
Вербування, проведена серед співробітників американського атомного центру, та впровадження в їх склад своїх агентів принесли очікуваний результат: як свідчить низка архівних матеріалів, після закінчення всього лише дванадцяти днів після завершення складання першої в світі ядерної бомби її докладний технічний опис було доставлено до Москви і представлено на розгляд компетентних органів. Це дозволило багато в чому зменшити витрати на «Атомний проект СРСР» і значно скоротити терміни його реалізації.
