Життя у печерах
Деякі представники анахоретів практикували “умертвіння плоті”. Вони піддавали мукам своє тіло, покладаючи на себе залізні кільця ланцюга. Вони віддалялися в пустельні місцевості, в яких рідко з’являлися інші люди. Жили в печерах, відмовляючи собі в необхідних одязі та харчуванні протягом багатьох років. Вчителі церкви заохочували подібний спосіб життя, вони стали прищеплювати його і на Заході. Проте з часом подібні подвиги стали практикуватися все рідше.
Пізніше, коли народ шукав у анахоретів рад і розради в нещастях, а також благословення для дітей та хворих, обстановка змінилася. Відлюдники відмовилися від початкового наміру – відсторонитися від світу остаточно. Це було пов’язано з тим, що церква обрала іншу форму відлюдництва, більш м’яку. Це гуртожиток киновитов, тобто монахів.
