Історія
Вже I-II століттях християни стали усуватися від задоволень і святкувань, які були характерні для язичників. Відлюдники в повному розумінні цього слова з’явилися в кінці III – початку IV століть. Причин їх усамітнення було дві. Перша – це жорстокі переслідування прихильників християнства, а друга – повне презирство до всіх земних благ. На початку IV століття навколо таких пустельників, яких називали батьками пустелі, почали збиратися послідовники.
Спочатку це відбувалося на території Єгипту. Там під керівництвом перших анахоретів їх співтовариші і учні вели аскетичний спосіб життя. Коли один з грецьких отців церкви, Афанасій Великий, пішов у 356 році у Лівійську пустелю, він знайшов там численних анахоретів. Батьком відлюдництва вважається святий Антоній Великий (251-356 рр.). А першим анахоретом – Павло Фівейський, який прожив на самоті 91 рік (помер близько 341 року).
