Солдати Стародавнього Риму після повернення з військових походів розповідали місцевим жителям байки про дивних птахів, яких зустрічали в далеких країнах. Через брак освіти, бурхливої уяви і звичайного бажання захопити випадкових слухачів, солдати розбавляли правду вигадкою. Але їх можна виправдати тим, що в місцях проживання страусів бували відповідні погодні умови, що сприяють обману зору.
Невеликий розмір мозку
Людина часто зневажливо ставився до цієї птиці, вважаючи самим дурним божественним створінням. Вчені підтверджують цю думку, наводячи на доказ Біблію і результати досліджень, де чорним по білому написано, що розміри око страуса більше, ніж його мозок.
Німецький зоолог Альфред Едмунд не особливо поважав цю птицю: “Я давно вивчаю спосіб життя страусів, і тому не буду спростовувати громадську думку. Так, ця птиця – одна з найбільш нерозумних створінь, відомих на нашій Землі. Вони збиваються в зграї, слухаються не тільки ватажка, але і свого вихователя, а також почувають себе вільно лише в тій місцевості, до якої звикли. На цьому їх можливості закінчуються. Покоряючись покликом інстинктів, страуси можуть образити будь-яка тварина, чи під час нападу злості проковтнути все, що влазить в їх рот. Якщо схожого бажання не виникло, на них можна хоч пішки ходити, вони й виду не подадуть, що це помітили. Страуси займають лідируючі місця серед тих птахів, які повністю залежать від своїх інстинктів і проблисків сьогохвилинних бажань”.
Бажання є – ознака цікавості
Не в останню чергу, завдяки розміру мозку у страуса, він прагне з’їсти все, що зможе дістати, при будь-якій кількості свідків. Але завдяки бурхливій людської фантазії такі свідки люблять прикрашати дійсність. Для прикладу можна згадати людей, які жили 2000 років тому. Вони присягалися, що страус їсть абсолютно все. Якщо їжі не вистачило, ці птахи заходять в гості до ковалів, готовим пригостити їх палаючим залізом прямо з ковадла. Страус ковтає залізо і практично моментально випускає з прямої кишки, віддаючи таким же гарячим, як і раніше. Але травні соки роблять свою справу, і залізо трохи втрачає у вазі і починає дзвеніти від удару об підлогу.
Само собою, це обман. Ніякого гарячого заліза в шлунку страуса навіть чисто теоретично не могло бути. Але замість нього можна побачити камені й дрібні вироби з металу. У цієї птиці особливе травлення, яким необхідна допомога в обробці їжі. Тому всередині мозку страуса закладена природна інформація про підходять для цієї мети каменях. А метал там виявляється з причини звичайного цікавості птиці при вигляді блискучого предмета. Для щоденного раціону він вибирає зовсім інші продукти. У цей список входять рослини, комахи, маленькі тварини і ящірки.
Зіставлення мозку і очей
Наука довела біологічно дивне будова черепа страуса. Ця особливість проявляється в тому, що мозок страуса менше очі. Але справедливості заради варто відзначити, як ця вага не перевищує один, а обидва ока. Маса пташиного мозку знаходиться на позначці між 40 і 60 грамами, і цей показник можуть обійти тільки два ока, які за сумісництвом є найбільшими органами зору з усіх земних створінь, що живуть на цій планеті.
Крім фізіологічних параметрів і розміру мозку страуса, ця птиця має багато інших особливостей. І все ж, напевно, найприкметнішою рисою є очі. Їх обрамляють пухнасті вії, захищають від сміття в поривах вітру. Щоб захистити себе від хижаків, страуси розвинули в собі чудову гостроту зору. Крім цього, дзьоби самців у період розмноження набувають червоний відтінок.
Популярна теорія про життя цих птахів
Багато людей вважають мозок страуса настільки примітивним, що в моменти сильного стресу ця птиця не тікає, а ховає голову в пісок. Це міф. Розпечене повітря савани створює пролітаючу ілюзію рухається піску. Це сприяє враженню, ніби птах не просто поклала голову на пісок, а засунула її всередину нього.
Цей міф серйозно сприймали не тільки звичайні люди, але і цілком відомі вчені – Тимофій (творець наукового зібрання “Про тварин”) і Пліній Старший, якому приписують авторство “Природної історії”. Плінію вірили більше через те, що той перебував у числі придворних Веспасіана, і приїжджав в Африку за вказівкою вищестоящого.
Сучасні дослідження фауни довели, що страуси шукають на поверхні землі дрібний гравій, який можна проковтнути і поліпшити свій процес травлення. Якщо вони нещодавно тікали від хижака, то в стані втоми можуть покласти голову на пісок, намагаючись відпочити і набратися сил. Тому, в незалежності від розмірів мозку страуса, в ньому закладені всі необхідні природні інстинкти. Вони дозволяють птиці вести повноцінний спосіб життя без наявності особливих проблисків розуму.
