Впровадження в економіку
Економісти (А. Арзямов і А. Берлін) на практиці застосовують компромісне визначення виробничо-економічного потенціалу організації. Вони об’єднують виробництво і маркетингову (ринкову) складові. Під виробничо-економічним потенціалом організації розуміється вміння виробляти та реалізовувати продукти ефективніше, ніж конкуренти.
В широкому значенні розглядається поняття включає в себе ресурси, що використовуються у виробничій роботі, і можливості їх застосування. Іншими словами, це комплексна здатність організації виробляти блага у встановлений період часу.
У вузькому значенні розглянута категорія характеризується підсумковим кількістю вироблених товарів за конкретний проміжок часу.
Рівні діяльності
Виробничий потенціал – це сукупність економічних взаємовідносин, які безпосередньо впливають на виробничу потужність та ефективність. Він реалізується на кількох рівнях управління:
- одноосібного суб’єкта економіки (компанія, установа, підприємство);
- галузі (лісова, нафтова, хімічна);
- суб’єкта РФ або іншої територіальної системи;
- цілої держави (національна економіка).
Виробничий потенціал відрізняється від одного підприємства до іншого в залежності від сукупності взятих критеріїв, щаблі ієрархії. Зіставляти їх можна, вибравши загальну методику аналізу та оцінок.
