У часи постійно мінливої кон’юнктури ринку і конкуренції перед компаніями постає завдання не тільки збільшення галузевої частки ринку, але і її збереження. Виробничий потенціал – це один із ключових ресурсів, який в конкурентному середовищі здатний забезпечити перевагу.
У цій статті обговоримо, що таке виробничий потенціал, з чого він складається, як його оцінюють, як він пов’язаний з національною безпекою і конкурентоспроможністю.
Смисловий зміст
Термін «потенціал» у перекладі з латинського слова ” potentia означає потужність або можливість. Це визначення має подвійне смислове зміст. У першому випадку під потенціалом розуміється фізична властивість, тобто характеристика, яка визначає величину запасу енергії тіла. У другому випадку категорія сприймається в переносному значенні, позначаючи рівень прихованих можливостей (потужності).
Виробничий потенціал – це система взаємовідносин, формована в господарському середовищі економічних суб’єктів на мікро – і макрорівнях. Він необхідний для досягнення найбільш ефективного результату виробництва, одержуваного при максимальному залученні ресурсів виробництва при існуючому рівні технології і техніки і прогресивних методів організації виробництва.
Введення поняття
Велика кількість факторів, що впливають на ступінь використання виробничого потенціалу. За рахунок детальної оцінки всіх критеріїв, що формують його, можна визначити вектор напрямку, здатний забезпечити максимально ефективне управління. Однак спочатку варто дізнатися, з чого все почалося.
Визначення «виробничий потенціал» багато разів зустрічалося в друкованих публікаціях до 1991 року. При плановій економіці країни даний критерій застосовували для підрахунку планів виробничої потужності і виробничих споруд. Після переходу на ринкову економіку про його наявність на деякий час забули.
Сьогодні категорія «виробничий потенціал» знову отримала важливе значення. Це пов’язано з необхідністю обґрунтування доцільності системи оподаткування та формування схеми рентних платежів.
Впровадження в економіку
Економісти (А. Арзямов і А. Берлін) на практиці застосовують компромісне визначення виробничо-економічного потенціалу організації. Вони об’єднують виробництво і маркетингову (ринкову) складові. Під виробничо-економічним потенціалом організації розуміється вміння виробляти та реалізовувати продукти ефективніше, ніж конкуренти.
В широкому значенні розглядається поняття включає в себе ресурси, що використовуються у виробничій роботі, і можливості їх застосування. Іншими словами, це комплексна здатність організації виробляти блага у встановлений період часу.
У вузькому значенні розглянута категорія характеризується підсумковим кількістю вироблених товарів за конкретний проміжок часу.
Рівні діяльності
Виробничий потенціал – це сукупність економічних взаємовідносин, які безпосередньо впливають на виробничу потужність та ефективність. Він реалізується на кількох рівнях управління:
- одноосібного суб’єкта економіки (компанія, установа, підприємство);
- галузі (лісова, нафтова, хімічна);
- суб’єкта РФ або іншої територіальної системи;
- цілої держави (національна економіка).
Виробничий потенціал відрізняється від одного підприємства до іншого в залежності від сукупності взятих критеріїв, щаблі ієрархії. Зіставляти їх можна, вибравши загальну методику аналізу та оцінок.
Знак якості
Виробничий потенціал – це комплекс матеріальних, виробничих, трудових ресурсів організації, які застосовуються для досягнення поставлених завдань у виробничому бізнесі. Оцінка його рівня проводиться за допомогою наступних критеріїв:
- матеріаломісткість;
- капіталізація компанії (ринкова вартість);
- обсяг товарів, що продаються за встановлений період;
- величина виробітку (продуктивності праці);
- величина забезпеченості оборотними засобами;
- частка товарів вищої категорії якості в загальній програмі виробництва;
- наявність повного портфеля заявок на реалізацію товарів.
Реальне використання виробничого потенціалу можна підрахувати. Для цього підсумовують витрати на земельні, трудові, матеріально-технічні ресурси. Найбільша виробнича ефективність досягається при одночасному поліпшенні виробництва, управління. Також вона утворюється за рахунок максимально ефективного взаємодії співробітників з технічним обладнанням. Внаслідок цього виділяють три напрямки виробничих поліпшень – працю, виробництво, управління.
Боку
Виробничий потенціал – це особлива частина підприємства, яка характеризується наступними аспектами:
Ключовою ланкою підприємства є виробничий потенціал, основною метою якого виступає перетворення вихідних засобів виробництва в готову продукцію. Це здійснюється за допомогою виробничого процесу.
Управління
У разі якщо управління виробничим потенціалом ведеться окремо від загальних функцій управління компанією, з’являються питання щодо структурного розвитку компанії і можливостей реалізації існуючого потенціалу. Рішення деяких блоків функцій у розрізі працюючих підсистем не надасть такого високого результату, якого можна досягнути при правильному поєднанні компонентів організації.
Зменшення негативного впливу цих недоліків можливе за рахунок формування загального механізму управління виробничим потенціалом, який буде забезпечувати створення і застосування останнього. Цим механізмом є сукупність ланок, між якими налагоджено взаємозв’язок один з одним, тому вони забезпечують найбільшу результативність від програми виробничого потенціалу компанії.
Аналіз
Компанія завжди прагне досягти істотної економії на виробничих засобах за рахунок застосування нових пристроїв техніки, сучасних технологій, нових способів менеджменту на виробництві. Взаємозамінності всіх видів компонентів потенціалу ніяк неможливо домогтися, це можна робити тільки в рамках якого-небудь компонента.
Вивчення способів оцінки виробничого потенціалу дозволило встановити її ключові типи:
Універсальна методика
На сьогоднішній день не існує універсальної методики оцінки виробничого потенціалу, яка враховує і кількісні, і якісні величини. Чому? Наведемо приклад. Знаючи кількість працівників виробничого цеху, без встановлення їх рівня спеціалізації неможливо виявити продуктивність праці та рівень потенційного розвитку всього виробництва. Таким чином, отримуємо, що багато факторів, до того ж вони мають різну співмірність, а кореляцію між ними провести важко.
Перспективи
Розвиток виробничого потенціалу, окрім якісного і ефективного використання виробничих ресурсів, також відбувається за рахунок зовнішньої і внутрішньої економії на витратах.
В непростих умовах економіки країни зовнішня економія виступає значущим критерієм формування виробництва, так як отриманий прибуток від розміщення виробництва на певній території може значно перекрити економію витрат, що виникає в місцях видобутку ресурсів або біля ринку реалізації.
На місцях
Виробничий потенціал регіону являє собою комплекс потенційних виробничих інфраструктур, що знаходяться на території цього суб’єкта, які забезпечують виробництво матеріальних благ для задоволення потреб суспільства.
В рамках цього поняття можна виділити потенціал сільського господарства, промисловості, будівництва, тобто потенціали галузей, які відносяться до виробничої галузі.
Специфіка
Нестабільність економічного та фінансового стану в країні, що характеризується коливаннями інфляції, збільшенням ставок за кредитами і податками, може негативно позначитися на обсягах продажів, часу формування «йдуть» з «прихожих» грошових коштів, що неминуче спричинить неприємності. Ці проблеми можуть знизити показники обсягів виробленої продукції та призвести до неплатежів за боргами.
Здебільшого виробничий потенціал організації визначається станом макроекономічного становища в країні, підсистеми економіки і самої мікросистемою. Таким чином, його ефективне застосування виявляється визначальним для результативної роботи виробничої компанії.
Ефект від вибраної стратегії розвитку підприємства здебільшого залежить від використання виробничого потенціалу. Це підтверджується науковими працями багатьох авторів, що займаються питаннями його оцінки та застосування.
Майбутнє країни
Наукові відкриття і науково-виробничий потенціал (НТП) підприємств стають факторами, що зумовлюють сталий розвиток і зміцнення національної безпеки кожної держави. До того ж вони підвищують конкурентоспроможність держави на міжнародній арені.
В сучасних умовах для забезпечення економічного зростання велике значення має державне стимулювання розвитку НТП. Науково-виробничий потенціал формується під впливом інноваційних факторів. Сюди включаються умови кваліфікації для наукових з інженерних кадрів, розробка нормативної захисту для інтелектуальних систем, інвестування в наукові дослідження. НТП пов’язаний з великим ризиком.
Для більшості компаній успіх у конкуренції безпосередньо пов’язаний з урядової науково-технічної стратегій держави. В сімсот найуспішніших комерційних підприємств світу входять 76 компаній з Японії, 218 фірм із США і 218 – з Європи.
Нові технології
Виробничо-технічний потенціал компанії – потенційно максимальне виробництво (якість + обсяг) готових товарів (послуг) в умовах ефективного застосування механізмів виробництва та існуючих у фірмі коштів.
У контексті визначення вираз «потенційно максимальна» означає, що дотримуються певні вимоги: продукція виробляється при наявному рівні технологій і обладнання, при доцільному застосуванні техніки, при сучасних формах організаційного управління і виробництва, при присутності ефективно розробленої і впровадженої системи мотивації для виробничих робітників.
