Сучасне становище
Звичайно, мотиви, на підставі яких заперечували, що кавказець і вірменин одне і те ж, сьогодні не є актуальними. Замість цього з’явилося нове обґрунтування, яке збільшує число противників приєднання вірмен до кавказьким народам.
Швидше за все, це пов’язано з вкрай негативним ставленням до кавказців, яка сьогодні формується в сучасному російському суспільстві. У масовій свідомості вони уособлюються з торгівлею наркотиками, позбавленням корінних жителів робочих місць. Також вважається, що існуюча кавказофобия спровокована русофобією, а також повною відсутністю вміння у представників північнокавказьких народів інтегруватися в новому середовищі. В результаті негативне ставлення до кавказців відбивається і на вірмен, які знову прагнуть відмежуватися.
Особливо гостро ця проблема проявляється у середовищі вірмен, які мають власну культуру та історію порівняно з кавказькими народами. При цьому в масовій свідомості російського народу принципової різниці між вірменами, азербайджанцями і більшістю інших кавказців просто немає. Їх просто не розрізняють між собою.
У зв’язку з цим експерти вважають, що, в першу чергу, слід не спростовувати тезу, що вірмени теж кавказці, а знайомити російськомовне населення з історією вірмен, їх культурою, традиціями, внеском у світові досягнення у всіляких областях. Кінцевою метою цього стане можливість формування у громадянина Російської Федерації вміння розрізняти і виділяти вірмен серед інших кавказьких народів. Тоді для нього вже не так важливо буде, кавказці чи вірмени, так як він буде ідентифікувати цей народ як незалежний і самостійний. Доводячи інформацію до широких мас, важливо робити особливий акцент на тому, що існуючі позитивні стереотипи, пов’язані з народами Кавказу, з’явилися не без участі вірмен. Наприклад, поняття “кавказька гостинність” історично засноване на вмінні й бажанні приймати гостей грузинами, вірменами і осетинами. Саме в цих кухнях, на відміну від традицій мусульманських народів, дозволено вживати вино, тобто продукти бродіння.
Вірмени, які проживали в районі Нагорного Карабаху, поклали основу появи поняття “кавказьке довголіття”. В часи Радянського Союзу саме в цій області проживало найбільше число довгожителів старше ста років. Саме в радянській пресі цей регіон стали називати епіцентром довгожителів всі планети, звідси і з’явився цей стереотип.
