З неминучістю планування виробничих обсягів та реалізації товарного продукту стикається кожна комерційна структура. Розрахунок випуску продукції — формула, завдяки якій можна знайти обов’язкову складову не тільки у виробничому плануванні, але й в діяльності постачальницьких і збутових підрозділів. До того ж, керівнику фірми необхідно представляти потужності виробничого значення, які розраховані в натуральному і грошовому еквівалентах. В статті мова піде про обсяг випуску продукції. Формула, показники, принцип розрахунку розглянемо ці та інші не менш важливі аспекти.
Визначення
По суті, під обсягом випуску продукції слід розуміти підсумований кількість товарного продукту, виробленого за певний період часу і вираженого за допомогою різних показників. Варто доповнити, що значимість того чи іншого показника можна обґрунтувати з двох точок зору:
Стратегічна точка зору. Справа в тому, що позиціонує підприємство. Саме вона забезпечує необхідні для укладення договорів і просування продукту на ринку умови.
Фінансова точка зору. Показник вважається ключовим об’ємним значенням, яке характеризує масштаб виробничої роботи компанії. Такі відомості комерційна структура зобов’язується надавати вищим засновникам, організаціям, інвесторам та іншим користувачам.
Розглянемо показники
Формула обсягу випуску продукції має певні показники. Саме вони є одиницями виміру виробничого кількості та реалізації продукту. Тут важливо відзначити наступні пункти:
Натуральні (м, т, кг, шт.).
Вартісні (в гривнях або іншій валюті).
Умовно-натуральні (в даному випадку використовують формулу випуску продукції різнорідного типу).
Після розгляду одиниць зміни доцільно перейти безпосередньо до розрахунків.
Як визначити випуск продукції? Формула
Основними показниками, які характеризують досліджуваний параметр, є товарна і валова вартість. Під останньою слід розуміти грошовий вираз обсягу продукції компанії. А також тих послуг, які були надані за звітний період. Валова вартість у відповідній формулі випуску продукції враховує загальну вартість виробленого продукту, напівфабрикатів, наданих послуг, внутрішньосистемний обіг, а також зміни залишків незавершеного виробництва.
Товарну вартість доцільно розглядати як вартість продукту, випущеної підприємством і призначеного для реалізації. Необхідно відзначити, що коливання показників «незавершеного будівництва» і внутрішньогосподарський оборот в неї не входять. Багато підприємств мають тотожні значення товарної і валової продукції. Для цього повинні бути відсутні показники незавершених робіт і внутрішніх обертів.
Розрахунок валового продукту
Валовий випуск продукції дорівнює (формула): ВП = ТП + (Нвк/р – НПн/г). У даному рівнянні ТП і Тп — тів. і вал. продукція. А НПн/р та Нвк/г, відповідно, — незавершене виробництво на початок і кінець року.
Розрахунок в натуральних значеннях
Не менш важливим аспектом питання є вираз випуску продукції за формулою, що передбачає використання натуральних значень. Дана методика застосовується в процесі аналізу обсягу випуску і продажів. Згідно з різновидами і категоріями однорідного продукту. Так, можна визначити об’єм випуску продукції за формулою:
Звв = К х Ц,
де До — кількість вироблених одиниць товарної продукції, а Ц — вартість одного виробу.
Приміром, за розглянутий період часу випущено 100 деталей. Ціна кожної з яких становить 200 рублів. І 500 деталей, ціна яких дорівнює 300 руб.. Відповідно, загальний випуск продукції за формулою складе 170 тис. руб. Розрахунок буде наступним: 100 х 200 + 500 х 300.
Знаходження обсягу реалізації продукції
Необхідно знати, що обсяг реалізації товарного продукту знаходиться за отриманої виручки або кількості відвантаженої продукції. Для аналітика принципово важливо, як саме продається продукт. Іншими словами, він повинен бути обізнаний, збільшувати виробничий обсяг і не знижується попит на продукт. Відповідає на ці питання показник обсягу товару (у динаміці), який був реалізований. В даному випадку можна знайти річний випуск продукції за формулою:
Орп = ВП + Огпнг – Огпкг,
де ВП — валовий продукт, Огпкг і Огпнг — залишки готової продукції на кінець і початок року.
Наприклад, обсяг випуску товарної продукції за рік дорівнює 300 тис. руб. Залишки готового продукту на складах складають: 20 тис. руб. на початок року, 35 тис. руб. — на кінець. Так, обсяг проданого товару можна обчислити: Орп = 300 тис. + 20 тис. – 35 тис. = 285 тис. рублів.
Оптимальний обсяг
Оптимальним є обсяг виробництва, який в повній мірі забезпечує виконання умов, пов’язаних з укладеними угодами в обумовлені терміни. Причому ефективність повинна бути максимальною, а витрати — мінімальні. Визначити оптимальний обсяг можна за допомогою зіставлення граничних і валових показників.
Обчислення оптимальних показників
При порівнянні значень валових прийнято проводити розрахунок прибутку за умови різних обсягів виробництва і реалізації продукту в наступній послідовності:
Визначають обсяг випуску товарної продукції за формулою, при якому прибуток дорівнює 0.
Вираховують виробничий обсяг з максимальним прибутком.
Далі доцільно продемонструвати обчислення оптимальних показників на прикладі.
Прибуток (виручка) – вал. витрати)
Обсяг реалізації | Вартість продукції | Виручка | Валові витрати | Прибуток=виручка–валові витрати |
0 | 100 | 0 | 1000 | -1000 |
5 | 100 | 500 | 1000 | -500 |
10 | 100 | 1000 | 1000 | 0 |
15 | 100 | 1500 | 1000 | 500 |
20 | 100 | 2000 | 1000 | 1000 |
25 | 100 | 2500 | 1000 | 1500 |
30 | 100 | 3000 | 1000 | 2000 |
35 | 100 | 3500 | 1000 | 2500 |
40 | 100 | 4000 | 1000 | 3000 |
50 | 100 | 5000 | 1000 | 4000 |
Коментарі
Розглянемо суть розрахунків у визначенні показника продажів з граничною і нульовим прибутком. З представленої вище таблиці видно, що вийти на прибуток, яка дорівнює нулю, у фірми вийде лише у разі виготовлення від 15 до 20 елементів. Варто зауважити, що максимальної величини прибуток досягне, якщо випуск буде дорівнює 50 штук.
У даному прикладі (у разі заданих параметрів витрат) обсяг реалізованого продукту, рівний 50 одиниць, і виступить оптимальним показником. Таким чином, при укладенні договорів на поставку необхідно виходити з оптимальної величини виробництва.
За допомогою порівняння граничних показників можна визначити, до якого саме моменту нарощування виробничого обсягу є доцільним. Тут увагу представника економічного знання звернене на доход і витрати. Є правило: якщо гранична величина доходу на одиницю продукції більше розміру максимальних витрат, можна і надалі збільшувати виробничі обсяги.
Фактори, що впливають на обсяг продажів
При розрахунку оптимальних величин необхідно звертати увагу на фактори, які справляють істотний вплив на обсяг реалізації товарного продукту. До них відносяться:
фактори, які свідчать про забезпеченість фірми сировинними і матеріальними ресурсами, застосуванні нових методик та технологій, наявності кваліфікованих співробітників і так далі;
фактори, які залежать від ринкових показників, наприклад, від цін на вироби, наповненості ринку конкурентним товарним пропозицією, купівельної спроможності.
Собівартість випуску продукції. Формула
Для засвоєння наступних рівнянь слід вивчити методику аналізу, яка застосовується в кожному окремому випадку. Адже якщо визначення собівартості продукту здається зрозумілим, то формули, що використовуються для її розрахунку, вважаються строгими математичними виразами.
Отже, першою сходинкою розрахунку собівартості так чи інакше вважається виявлення витрат на виробництво послуги або товару. Цей процес прийнято позначати таким ек. терміном, так калькуляція з/з продукту. Вона буває плановою, фактичною та нормативною. Перша і остання категорії виражають уявлення про те, як саме повинен будуватися економічний процес. Фактична калькуляція здійснюється на базі реальних даних.
Під калькуляцією собівартості продукції на території РФ прийнято розуміти процес, який регулюється за допомогою безлічі галузевих і законодавчих норм. Це відбувається з причини практики призначення цін на товари, виходячи з розміру заявленої собівартості. Варто зауважити, що в багатьох випадках комерційні структури вдаються до регулювання системи визначення собівартості допомогою перерозподілу витрат з одних різновидів продукту на інші (замість зміни цін на відповідному ринку). Це робиться для того, щоб за законом мати можливість підвищити або знизити ціну.
Після визначення величини витрат і подальшого розподілу згідно з видатковими статтями актуальним стає розрахунок їх конкретного розміру. Формули, за якими знаходиться собівартість, використовуються саме для цього. Необхідно мати на увазі, що калькуляція собівартості є універсальною процедурою для будь-якого господарського процесу. Граничну складність подібні обчислення мають у випадку аналізу промислового виробництва. Справа в тому, що тут застосовується максимальна кількість різного виду методик для розрахунку собівартості. До речі, вони бувають адаптованими і для інших процесів, що протікають в економіці.
Для загальної оцінки ефективності комерційної структури часто використовується формула повної собівартості: сума виробничих витрат + витрати на реалізацію. Результат показує максимальну величину фактичних або планованих витрат. Варто зауважити, що показники, отримані в разі застосування інших формул собівартості — не що інше, як частини загальної величини.
Для ринкового типу економіки визначальне значення має не просто вироблена, а продана продукція. Саме формула собівартості в даному випадку така: собівартість реалізованого продукту = повна собівартість – собівартість непроданого продукту.
Доцільно розглянути і приклад знаходження повної с/в розгорнутому вигляді, іншими словами, з виділенням окремих складових: Витрати на матеріали і сировину + Витрати на енергоносії + Транспортні витрати + Зарплата основного персоналу + Зарплата допоміжного та адміністративного персоналу + Відрахування від зарплати + Витрати на післяпродажне обслуговування і збут + Амортизаційні відрахування + Інші витрати.
Заключна частина
Отже, ми розглянули використовувані на практиці формули для розрахунку випуску продукції, показники і принципи їх знаходження. Крім цього, розібрали категорію собівартості товарного продукту.
На закінчення слід зазначити, що аналіз обсягу виробництва і продажів є обов’язковим моментом. Аналітична діяльність починається з дослідження обсягів продукції і темпів приросту. Саме тому серед першочергових завдань аналізу виробничого обсягу і реалізації слід позначити оцінку динаміки обсягу продукту; виявлення факторів, які чинять вплив на зміну даних значень; розкриття резервів збільшення випуску і продажів.
