Основні види оцінок
До основних методів оцінки основних фондів відносять:
- первісна;
- відновлювальна;
- залишкова.
Первісна вартість, складова купівельну ціну об’єкта ОЗ, збільшується на витрати на її поліпшення, що складаються в реконструкції, розширенні, модернізації і обумовлюють корисність цього продукту після поліпшення, що перевищують споживчу вартість, вимірюється періодом використання, виробничою потужністю, якістю продукції, отриманої з допомогою поліпшеного ОС.
Первісна вартість як вид оцінки основних фондів організації зменшується на списання амортизації, яка проводиться з урахуванням втрати їх вартості у зв’язку з використанням в проміжок часу.
Первісна вартість та нарахована амортизація основних засобів можуть на підставі окремих резервів підлягати переоцінці. Чиста балансова ціна, визначена в результаті переоцінки, не може перевищувати його справедливу вартість, списання якої в найближчому періоді його подальшого використання економічно виправдано.
Різниця в чистій вартості ОЗ, отриманий у результаті переоцінки, переноситься в резерв переоцінки і не може бути розподілена на підрозділи.
Первісна оцінка серед методів оцінки та обліку основних виробничих фондів може бути вироблена згідно з одним із п’яти критеріїв:
Існує також концепція чистої ціни продажу – ціна, за якою можна отримати такий же або аналогічний об’єкт за вирахуванням ПДВ і середньої комерційної націнки. Цей критерій не враховується при первісної оцінки ОЗ.
Під відновлювальною вартістю в методах оцінки та обліку основних виробничих фондів розуміють вартість відтворення об’єктів ОЗ в умовах, що діють незалежно від часу їх введення в експлуатацію.
Під залишковою вартістю розуміють ту частину ціни об’єкта ОЗ, яка не перенесена на вироблену продукцію у вигляді відрахувань. Цей метод оцінки ОС дає можливість аналізувати якісний стан фондів, розрахувати коефіцієнт придатності та зносу. По даній вартості об’єкти ОС можуть бути відображені в бухгалтерському обліку.
Застосування натуральних показників для оцінки також має місце в процесі обліку ОЗ. Такі методи використовуються для визначення технічного складу об’єктів ОЗ, при визначенні виробничої потужності, при формуванні завдань і планів щодо поліпшення ефективності застосування активів і т. д. Результати отримують при проведенні інвентаризації ОЗ.
Серед інших варіантів також застосовуються поняття ліквідаційної та балансової вартості.
При ліквідаційної вартості здійснюється процес оцінки на момент, коли йде процедура ліквідації після банкрутства. При цьому дана оцінка може бути використана для відшкодування боргів компанії перед кредиторами у вигляді майна.
Балансова оцінка передбачає відображення об’єктів ОЗ у балансі. Це змішана методика, так як частина об’єктів відображені за відновної вартості, а частина за повною первісною. Така оцінка може бути повною або залишковою (після зносу).
Існує вид оцінки, званий ринкової. Під нею розуміють ту величину, з якої даний об’єкт ОЗ оцінений з урахуванням зносу та за фактичним станом. По даній ціні об’єкт ОЗ може бути проданий іншій особі в умовах ринку. З метою визначення вартості за цим методом використовується допомога фахівця-оцінювача.
Серед основних видів оцінки основних фондів можна також виділити натуральну форму. Натуральні показники можуть бути використані фірмою для обґрунтування планів розвитку за даним напрямом обліку, для розрахунку прогнозних обсягів. Інформація в даній формі оцінки відображена в інвентарній картці по об’єкту ОС.
