Що є метою аудиту, завдання аудиту

Підприємство будь-якого рівня і будь-якого характеру діяльності функціонує на підставі конкретної територіальної приналежності і підпорядкування законам конкретному територіальному управлінню державної влади. Якщо говорити саме про комерційному підприємництві, те тут контроль за правильністю заповнення та своєчасністю подання звітної документації у відповідні органи здійснюється на досить серйозному рівні. Відповідно, цей фактор сприяє тому, що керівники великих і дрібних фірм прагнуть спочатку контролювати діяльність своїх підлеглих і цілих відділів самостійно, щоб розуміти і вникати у стан справ на своєму підприємстві до того, як на особливо сумнівні моменти зверне увагу зовнішня перевірка. Тому нерідко власники великих фірм залучають спеціалістів зі сторони для здійснення контрольно-ревізійних заходів і виявлення будь-яких можливих невідповідностей і слабких місць у планомірному робочому процесі своєї компанії. Таким чином, на підприємстві організовується внутрішній аудит, метою якого є перевірка функціонування відділу бухгалтерії та пов’язаних з ним оперативних процедур, що проводяться на фірмі в цілому.

Поняття

Що таке аудит? У своєму безпосередньому вузькопрофільному значенні цей термін означає сукупність перевірочних контрольних заходів з проведення спостереження, порівняння, аналізу та оцінки процедур, виконуваних співробітниками відділу бухгалтерії на підприємстві, а також визначення достовірності вказаних ними у звітній документації даних. Іншими словами, головною метою аудиту є перевірка фінансової звітності підприємства та винесення з цього приводу відповідного висновку в письмовому вигляді. Фахівці залучаються керівниками компаній шляхом укладення договору на надання послуг (у разі ініційованої перевірки). Аудиторські фірми є незалежними учасниками оперативного процесу на підприємстві, що сприяють проведенню прозорої, об’єктивної та незалежної перевірки бухгалтерських даних на конкретному об’єкті.

Для чого?

Крім своєї найважливішою цільовою призначення, подібного плану глобальний захід, що проводиться на підприємстві, має ряд приватних цілей. Аудит є невід’ємною частиною комплексної роботи. Обов’язковою до проведення на кожному підприємстві як законодавчо, так і за ініціативою керівництва конкретної компанії. Проводиться він з метою виявлення слабких ланок у загальному ланцюгу її функціонування.

Які ж приватні цілі проведеного на фірмі аудиту:

Перевірка відповідності бухобліку на об’єкті певним вимогам, описаним в нормативних актах, які безпосередньо регулюють порядок ведення обліку і складання звітності.

Перевірка відповідності бухгалтерської звітності з відомостями, які перебувають у розпорядженні аудиторської організації про його діяльність.

Підтвердження достовірності поданих бухгалтерією звітів або виявлення їх недостовірності.

Проведення ретельного спостереження і контрольних операцій за дотриманням економічним суб’єктом норм і правил, обумовлених регламентом на законодавчому рівні.

Виявлення відповідності проведених операцій правилами ведення бухгалтерського обліку та складання звітності на підприємстві.

Проведення контрольно-ревізійних процедур в ключі оцінювання зобов’язань, активів і власного капіталу підприємства.

Визначення повноти, точності, достовірності відображеної в обліку інформації у вигляді витрат, доходів, фінансових результатів за конкретний потрібний для перевірки період.

Знаходження резервів і шляхів найбільш оптимального застосування власних і позикових фінансових, оборотних, основних засобів.

І якщо метою аудиту є по більшій частині виявлення, визначення, оцінка відповідності отриманих в ході дослідження бухгалтерських даних, то його завдання спрямовані більше на вказівку керівництву економічного суб’єкта на проблемні зони і помилки, які вимагають обов’язкового виправлення.

Завдання

Якщо говорити про завдання зовнішнього аудиту, то вони багато в чому співзвучні з його цільової спрямованістю. Внутрішній аудит в якості своєї основної задачі оцінює:

правильність складання господарських договорів, а також дотримання умов їх виконання;
наявність і стан майна, а також ефективність використання ресурсів (фінансових, матеріальних, трудових);
дотримання встановлених тарифів, цін, розрахунково-платіжної дисципліни, платежів у позабюджетні фонди податків;
експертизу бухгалтерського балансу, бухгалтерської звітності, а також коректності організації ведення бухобліку на об’єкті перевірки;
експертизу об’єктивності витрачених коштів на виробництво, ефективності використання отриманого прибутку і наявних фондів, достовірності відображених сум виручки від реалізованої продукції.

Крім оцінювання перерахованих факторів ведення бухгалтерської діяльності підприємством, завдання аудиту спрямовані на розробку та надання аргументованих пропозицій на предмет покращення контролю бухгалтерської дисципліни, підвищення ефективності її організації, раціональне зміна структури виробництва. Крім того, однією з найважливіших завдань аудиту вважається консультування керівників і засновників компанії, а також фахівців підрозділів і працівників апарату управління з метою поліпшення якості їх роботи та прийняття ними більш скоординованих і раціональних рішень.

Принципи

Принципи, на яких ґрунтується діяльність функціонуючих мов представництв, тісно переплітаються з їхніми цілями. Аудит є найважливішим етапом становлення бухгалтерської історії конкретного підприємства. Напевно, багатьом знайоме таке поняття, як «кредитна історія» клієнта, найчастіше застосовується в банківській інфраструктурі. Так от, в даному випадку аудит відіграє важливу роль у визначенні сумлінності фірми як законослухняного суб’єкта економічної діяльності. І одну з важливих ролей в цьому ключі відіграють конкретні принципи. Якими і керуються аудиторські фірми в ході проведення контрольно-ревізійних заходів. Що це за принципи:

Незалежність – передбачає повне звільнення аудитора, як ревізора, від будь-якого виду тиску і посягань з боку самого об’єкта перевірки або з боку третіх осіб Згідно з нормами законодавства, перевіряє ніхто не повинен надавати ні фінансового, ні морального, ні кримінального впливу (погрози та інше).

Чесність – основний принцип, яким повинен керуватися в ході своїх перевірок кожен аудитор. Обов’язковою умовою проведення аудиту є його правдивість, достовірність наданої інформації. І в цьому ключі прихильність аудитора його професійного обов’язку з дотриманням принципу чесності та добропорядності є базовим аспектом здійснення його профдіяльності.

Об’єктивність – виключно неупереджена оцінка в розгляді будь-яких питань повинна поширюватися і на весь хід перевірки, і на судження, які в підсумку будуть формувати аудиторський висновок.

Компетентність – тільки володіє належним рівнем професіоналізму фахівець здатний провести належним чином організовану перевірку.

Сумлінність – ретельне, уважне та оперативне виконання аудитором своїх обов’язків є невід’ємною частиною його професійної діяльності.

Конфіденційність – нерозповсюдження отриманих у ході перевірки відомостей прописано в основних умовах нерозголошення інформації (комерційної таємниці).

Професійність – передбачає утримання і уникнути фахівцем вчинків, здатних його скомпрометувати або підірвати репутацію всієї аудиторської фірми.

Скептицизм – критична оцінка та утримання від будь-якого роду поблажливості і поблажок повинні стати для спеціаліста тією основою, якої він буде керуватися в усіх своїх діях.

Призначення

У чому полягає суть аудиту та яке його призначення?

Головна роль подібних перевірок в системі функціонування будь-якого підприємства приділяється виявленню невідповідностей інформації, поданої в бухгалтерській звітності (для державних органів) і визначення слабких ланок в роботі фінансового відділу (для керівництва компанії, зацікавленої в оптимізації роботи штату співробітників власної фірми).

Об’єкти

Хто підлягає обов’язковому аудиту? І хто проводить заходи по подібній перевірці на фірмі? Для того щоб відповісти на це питання, необхідно розібратися в поняттях «обов’язковий» і «ініціативний».

Перший аудит передбачений законом «Про аудиторську діяльність», тому його здійснення обґрунтовано на законодавчому рівні. Він поширюється на підприємства з організаційно-правовою формою акціонерного товариства, кредитні організації, фірми з обсягом виручки за рік понад 60 млн рублів. Це що стосується питання про те, хто підлягає обов’язковому аудиту.

Другий є наслідком особистої ініціативи власника і його бажання знати про те, як протікає бухгалтерська оперативна робота на його підприємстві: чи збігаються цифри, зазначені в бухгалтерській звітності, з реаліями.

Подібні перевірки здійснюється представниками незалежних аудиторських фірм.

Етапи

Як і будь-планомірний і логічно обґрунтований процес, аудит обумовлений декількома взаємопов’язаними етапами проведення. Чим вони характеризуються:

Планування – перший етап у процесі організації аудиторської перевірки, націлений на розробку загального плану і відповідної програми проведення аудиту. Сюди також входить складання аудиторського листи та укладення контракту між керівництвом суб’єкта економічної діяльності та аудиторським представництвом.

Безпосереднє проведення перевірки та збір даних – передбачає повний перелік дій і заходів, спрямованих на виявлення невідповідностей і розбіжностей, якщо такі є, в бухгалтерських відомостях і фінансової звітності.

Підведення підсумків та винесення висновок – завершальний етап аудиту, який характеризується складанням відповідних висновків щодо проведених ревізійних заходах. Тут висвітлюється коротка інформація про виявлені порушення, посилання на документацію, в якій ці порушення спливли, наводяться варіації різних адміністративних санкцій, передбачених в цьому ключі, а також опис необхідних до прийняття дій для усунення порушення. Всі ці дані письмово відображаються у звіті про результати аудиторської перевірки.

Регламентація

Проведення аудиту прямо або побічно регламентується переліком відповідних законодавчих нормативних актів. Сюди слід віднести:

Закон 402-ФЗ «ПРО бухгалтерському обліку».

Закон 199-ФЗ «Про аудиторську діяльність».

Перелік МСФЗ (Міжнародні стандарти фінансової звітності).

Постанова № 696 «Про затвердження федеральних правил (стандартів) аудиторської діяльності».

Перелік МСА (Міжнародні стандарти такого роду перевірок).

Процедури

Крім усього іншого, крім цілей, завдань, принципів та етапів, для всецелого розуміння сутності процесу аудіювання необхідно вивчити відносяться до нього операції. У чому полягають основні аспекти проведення процедур аудиту:

Інспектування – здійснення перевірки в частині записів, інформації на паперових носіях, відомостей, поданих в електронному вигляді, а також фізична огляд матеріальних активів. Останній пункт передбачає огляд активів і посвідчення до їх наявності, але без обов’язкового з’ясування факту їх належності до конкретного суб’єкта економічної діяльності.

Спостереження – характеризується сукупністю дій, спрямованих на вивчення процесу або процедури, що виконуються іншими особами (працівниками економічного суб’єкта).

Запит – передбачає необхідність пошуку даних у обізнаних представників аудируемого підприємства в його межах або за ними. Згодом проводиться оцінка прийшов на запит відповіді. Запити можуть бути офіційними (виконаними в письмовому вигляді і адресованими третім особам), а можуть бути неофіційними (представленими в усному вигляді в якості питань, адресованих працівникам підприємства).

Підтвердження – передбачає відповідь на запит, надісланий аудиторським представництвом третім особам. Таке послання найчастіше виступає в якості листа-відповіді з підтвердженням або спростуванням інформації, яка міститься в наданих бухгалтерією даних. Наприклад, це можуть бути відомості про дебіторську заборгованість і далі.

Перерахунок – мається на увазі проведення перевірки арифметичних розрахунків, зазначених в первинній документації і бухгалтерських записах, на точність і достовірність. Аудитор може виконувати повторні розрахунки самостійно, а може здійснити їх за допомогою інформаційних технологій та адаптованого під конкретний розділ інформації блоку програмного забезпечення.

Повторна перевірка – передбачає проведення тепер вже незалежного аудиторського контролю над процедурами, які спочатку були проведені в ключі внутрішніх контрольних заходів.

Аналітичні процедури – є заключною ланкою в проведенні безпосереднього етапу аудіювання. Їх зміст полягає в тому, щоб проаналізувати та оцінити отриману в ході проведення перевірки інформацію, а також досліджувати найважливіші економічні і фінансові показники аудируемого суб’єкта з метою виявлення спотворених або невірно відображених у бухгалтерському обліку господарських операцій.

Результати

Критеріями обов’язкового аудиту і для ТОВ, і для підприємств інших форм власності передбачено винесення відповідного висновку про результати проведеної перевірки. По закінченні всіх контрольно-ревізійних процедур фахівцем оцінюється повнота та якість проведених заходів, розписаних у пунктах програми і загального плану. Представник перевіряє фірми зобов’язаний подати висновок про те, достовірно відображена, виходячи з правил ведення бухгалтерського обліку, фінансова звітність. Тут він вказує, що проведені процедури проходили відповідно до положення про б/у та ф/о, обґрунтованого законодавчо, і описує результати своєї роботи. Варто відзначити, що гранично допустимий рівень можливих спотворень в окремих фінансових показниках становить три відсотки.

Документальним результатом проведення аудиторської перевірки є складання аудиторського звіту та висновку. Конкретно аудиторський висновок включає в себе перелік таких обов’язкових реквізитів:

назва документа;
найменування економічного суб’єкта;
інформація про аудитора;
дані про аудируемом об’єкті;
вступна частина;
аналітична складова з описом проведених процедур;
думка аудитора;
дата укладення;
підпис перевіряючого.

Безпосередньо висновок підписується керівником аудиторської фірми і самим обличчям, яким була проведена контрольно-ревізійна перевірка, з обов’язковим зазначенням терміну дії і номера його атестата кваліфікації. Природно, що підписи скріплюються мокрою печаткою.

Думка у висновку може бути виражено в декількох найбільш поширених версій:

беззастережно позитивне – характеризується підтвердженням абсолютно достовірної та об’єктивної інформації, поданої бухгалтерським відділом підприємства в якості бухгалтерської звітності зі всіма активами, пасивами і фінансовими результатами за конкретний період часу;
думка з застереженням – передбачає визнання фахівцем інформації достовірної та підготовленої у відповідності з встановленим законодавством, за винятком деяких обставин;
негативна думка – говорить про те, що підготовлена та надана співробітниками відділу бухгалтерського інформація не відповідає регламенту закону «Про бухоблік» та не відповідає дійсності;
відмова від вираження думки – передбачається у вкрай рідкісних випадках, супроводжуваних надмірної обмеженістю обсягу перевірки, в рамках якої фахівець фізично не здатний отримати достатній рівень доказів.

Думка инспектирующего повинно бути надано в читабельною і зрозумілій для всіх формі.