Опір та еміграція
Після того як терських козаків змусили покинути свої землі, вони почали колективно писати листи, де говорили про те, що російський народ по відношенню до них беззбройний. Аули були, навпаки, буквально переповнені зброєю. За словами козаків, навіть 12-річні діти часто мали у себе пістолет або гвинтівку. Незважаючи на ці звернення, репресії не припинилися.
Коли колишні мешканці Терека зрозуміли, що на свої листи навряд чи отримають відповідь, вони прийняли рішення створити кілька бандитських загонів, до складу яких у сумі увійшло близько 1 300 осіб. Вони займалися розгромом станиць, де проживали чеченці. Варто відзначити, що до складу таких угруповань входили не тільки терські козаки, але й кабардинці і осетини. Однак чеченці дали сувору відсіч, і учасники загонів почали здаватися в полон.
Велика частина емігрували козаків оселилася на територіях Болгарії. Решта були розкидані по землях Балканів. Пізніше вони рушили в Чехословаччину, Югославію і США. На подив, в нових місцях проживання козаків прийняли досить тепло.
Наприклад, у Франції колишнім терским жителям виділили велику ферму, а в Перу президент так здивувався дисциплінарної вихованістю козаків, що підвищив бюджету на їх еміграцію.
