Трагедія 1921 року
Приблизно на початку 1921 року лідери чеченців вимагали виселення козаків з терських земель. Жорсткий ультиматум змусив народність коритися. Внаслідок цього 27 березня 1921 року 70 000 терських козаків покинули свої будинки протягом доби. Половина з них була розстріляна по дорозі на залізничні станції чеченськими військами. Станиці були спалені.
Всіх козаків у цей час поділили на три групи:
Навіть сам Сталін, який виступав за репресію проти козаків, говорив, що жорстокі дії, вироблені чеченцями, (розстріл тощо) були зайвими.
Потім Орджонікідзе заявив, що причиною виселення терського народу став голод. Він сам говорив: “через земельного голоду було прийнято рішення про виселення 18-ти козацьких станиць (70 000 чоловік), землі яких вже впритул підійшли до гірських угіддях. Такими діями передбачалося позбавити горський народ від голоду і ліквідувати черезсмужжя”. Незважаючи на те, що виселення козаків було визнано помилковим рішенням, терські землі вже були зайняті 20 000 чеченців.
Цього ж 1921 році Горська республіка отримала постанову “Про введення шаріатського судочинства у Горської АРСР”. Втікачі козаки ж просили російське уряд дозволити їм повернутися в Терек, однак ці прохання були проігноровані.
Давши вільність горянам, Сталін заявив: “Забезпечивши вас автономією, Росія віддає вам ті права, які забрали у вас кровопивці царі і генерали. Це означає, що тепер ви можете жити по своїм попереднім звичаям, звичаям і традиціям, якщо вони, звичайно, не переступають рамки Конституції Росії”
