Віктор Івченко: біографія і творчість радянського кінорежисера

Івченко Віктор Іларіонович народився в 1912 році 4 листопада (22 жовтня) в Богодухові, Україна. Він є радянським кінорежисером, якого багато хто пам’ятає по таким киношедеврам, як «Назар Стодоля», «Іванна», «Гадюка», «Лісова пісня», «НП» і «Десятий крок». У статті розглянемо біографію і особисте життя кінорежисера і сценариста, а також його відомі картини.

Біографія Віктора Івченка

Після того, як відомий діяч отримав вищу освіту в КДІТМ ім. В. К. Карпенка-Карого, він почав працювати в Українському театрі ім. М. К. Заньковецької. Трохи пізніше, а саме з 1960 по 1972 рік, Віктор Іларіонович став викладачем Київського вищого навчального закладу. Його студентами стали такі люди, як В. Миколайчук, М. Недашківська і Б. Брондуков.

Віктор Івченко, фото якого можна побачити нижче, успішно поєднував діяльність в інституті і на знімальному майданчику. В якості режисера Івченко трудився на кіностудії ім. А. Довженка.

Творча діяльність великого людини

Робота в кіноіндустрії для радянського діяча була сенсом життя. Тому за всі вісімнадцять років на цьому терені Віктор Іларіонович відзняв тринадцять кінофільмів. Найпопулярнішою картиною для Івченко стала мелодрама «Доля Марини», яка вийшла на екрани в 1953 році.

Сюжет кінострічки підкорив багатьох: сільську дівчину розлюбив чоловік. Він приїхав з міста і більше не зміг бути поруч із неотесаної і неосвіченою дружиною. Картина наповнена не тільки трагічними подіями. У неї також додали трохи гумору. Крім того, в цьому фільмі прославився майбутній актор Леонід Биков.

У ті роки люди не розуміли комерційний кінематограф, а підтримували такий художній термін, як «соціалістичний реалізм». Всі радянські фільми показували глядачам моральні історії. Саме такий підхід відображав Віктор Івченко у своїх роботах. Однак сучасні режисери вважають по-іншому.

Відомі роботи

У фільмографії Віктора Іларіоновича можна виділити три найбільш популярних кінокартини того часу:

“Іванна” (1959 рік) – цей сюжет вважається найбільш епатажним. Головною героїнею фільму є черниця. В один момент вона перестає вірити в релігію і допомагає в’язнем концтабору втекти. Однак повсталу жінку зловлять і страчують. Перед усією публікою під час показової страти вона зриває з себе натільний хрест.

«Надзвичайна подія» (1958 рік) – цей фільм дуже часто крутили по телевізору. В даному сюжеті розповідалося про історію захоплення радянського танкера «Туапсе» в Китаї. Жанр кінокартини – психологічний і динамічний трилер, який припав до душі телеглядачам і запам’ятався. Фільм став настільки популярним, що його почали показувати і за кордоном. У зйомках взяли участь відомі актори, яким дісталися самі підходящі для них образи.

«Гадюка» (1965 рік) – жанром сюжету є історична драма, яка була знята за мотивами однойменного твору А. Н. Толстого. У головних ролях грала Нінель Мишкова. У фільмі її звали Ольга Зотова. Багато критиків вважали, що вона просто ідеально зіграла свій образ. Завдяки її грі фільм став популярним. Пізніше відомий діяч пропонував Нінель інші ролі, адже він був упевнений в її успіху.

Особисте життя Віктора Івченка

Першою дружиною знаменитого кінорежисера була Ольга Ножкіна. Але через деякий час він закохується знову. Його другий обраницею стала Нінель Мишкова. Познайомилися Нінель і Віктор ще на зйомках фільму «Здрастуй, Гнате». На той час дівчина вже була відомою актрисою, яка працювала з Матвєєвим і Роу.

Початок бурхливого роману у творчої пари відбулося в процесі зйомок кінострічки «Срібний тренер». Віктор Івченко вирішив подати на розлучення і одружитися на Нінель. Свою другу дружину режисер дуже сильно любив і ставився до неї з великою ніжністю. Віктор був старше Нінель на 14 років.

За гарну роботу на творчій ниві Віктор Іларіонович заробив чимало медалей. Крім цього, йому присудили орден Трудового Червоного Прапора. Трохи пізніше, а саме в 1960 році, він отримав звання народного артиста Української РСР. В 1967 році за величезний внесок у роботу над фільмом «Гадюка» його нагородили Республіканською премією УРСР імені Т. Г. Шевченка.

Помер талановитий радянський кінорежисер восени 1972 році. Головною причиною смерті Віктора Івченка стало захворювання серця, а саме інфаркт. Всього у нього було чотири випадки інфарктів. Останній з них став фатальним для Віктора. Все сталося під час поїздки в Росію. Поховали відомого постановника на Байковому кладовищі Києва.