Теорії Виготського. Лев Семенович Виготський: внесок у розвиток вітчизняної психології

Розвивальне навчання

Виготський вперше в російській психології почав вивчати співвідношення навчання і розвитку людини. Під терміном “розвиток” він розумів поступові зміни у фізіології, поведінці і мисленні дитини. Вони відбуваються з часом під впливом навколишнього середовища і природних процесів в організмі.

Зміни відбуваються в декількох областях:

  • Фізичної – зміни в будові мозку, внутрішніх органів, рухових і сенсорних навичок.
  • Когнітивної – в психічних процесах, розумових здібностях, уяві, мови, пам’яті.
  • Психосоціальної – у поведінці особистості та емоціях.
  • Ці галузі розвиваються одночасно і пов’язані між собою. З’являється необхідність у складанні примірного графіка появи конкретних форм поведінки у дітей. Лев Семенович Виготський розробляв вчення про вік як центральної проблеми і теоретичної психології. А також педагогічної практики.

    У наступні роки радянськими вченими Ст. Давидовим, П. Гальперіним, М. Еникеевым та іншими на основі теорій Л. С. Виготського про психологію розвитку дитини була розроблена концепція розвивального навчання. Тобто праці вченого були продовжені його послідовниками.