В ногу з часом
Серед жителів Європи черговий сплеск інтересу до тлумачень нічних видінь відзначався в середині XVIII століття. Він був обумовлений входили тоді в моду навчаннями астрологів. У цей період магія сонники стала витіснятися псевдонауковими, але зовні вельми переконливими міркуваннями про впливи тієї або іншої фази Місяця на людські долі. Відповідно до числа найважливіших чинників, що визначали таємне значення сну, поряд з його сюжетними особливостями, увійшов і період, коли його побачили.
Давно помічено, що на фоні війн і різного роду соціальних потрясінь, коли втрачається відчуття грунту під ногами, попит на провісників, пророків значно зростає. Так сталося і в епоху Наполеонівських війн, які охопили Європу на початку XIX століття. У всіх країнах, включаючи Росію, книжковий ринок був завойований своєрідним бестселером під назвою «Сонник Данила», авторство якого приписується відомому містику IV століття Артемидору Дальдианскому. Особливість твору полягає в тому, що там вперше представлений алфавітний перелік найбільш поширених сюжетів сновидінь з їх всебічним тлумаченням.
Прийнято вважати, що саме цей трактат надихнув знаменитого Мартина Задеку на створення сонника, який здобув надзвичайну популярність в Росії і став, за свідченням А. С. Пушкіна, настільною книгою його безсмертної героїні Тетяни Ларіної. З цим твором пов’язана і встановилася на початку XIX століття мода на ворожіння по сонникам. Магія та окультизм, тимчасово втратили свої позиції, з його появою знову заволоділи умами читачів. У Росії знайшлося чимало наслідувачів Задеки, безперебійно забезпечували книжковий ринок цим вкрай затребуваним товаром. У ті роки почався новий виток повального захоплення магією і сониками.
